-
Раціональне просвітлення - погляд на просвітлення не з містичної або релігійної, але з раціональної точки зору. Те, що може бути виявлено у власному досвіді, та підказки, як до цього прийти.
Як відпустити прив'язаності і чому це так складно?
Ми обговорили цю тему з колегами-інструкторами з майндфулнесу. На основі власного досвіду виділили, що заважає відпускати, і одразу розробили методику для практики.
Розмова провели російською, бо одна з співрозмовниць - Бегаім - під'єдналася до нас з Бішкеку, Киргизстан, і вона не розмовляє українською.
Дайте знати, будь ласка, наскільки ці записи цікаві для перегляду. Чи варто робити більше подібних занять і подкастів? 😊
https://youtu.be/nY2l-5BP9I8
Часові мітки:
0:00 Знайомство
7:20 Що "чіпляє" нас самих в темі "чіпляння"?
16:57 Прив'язаності та очікування. Чи можна нічого не очікувати?
20:30 Чи завжди очікування призводять до прив'язаності?
36:47 Що заважає і що допомагає прийняти свій стан?
58:58 Практика
73:25 Обговорення практики
80:25 Завершення, "посвячення заслуг" у раціональному ключі"
#mindfulness_podcast
Планую провести серію відкритих занять, що можуть бути цікавими як для тих, хто починає знайомитися з медитацією, так і для досвідчених практиків.
Задачі:
👉 розкласти по поличках методи, принципи та можливі результати;
👉 надати розуміння що для чого і коли застосовувати.
Серія почнеться з оглядового заняття, що дасть розуміння загальної картини. Кожне наступне буде заглиблювати вас в певний аспект.
Заняття будуть онлайн, через Zoom. Запис також буде. Але найцікавіше зазвичай відбувається у живому спілкуванні з учасниками (що в записі отримати неможливо)
Обираю на який день тижня та який час поставити онлайн заняття. Якщо вам цікаво взяти участь, то проголосуйте будь ласка, які слоти вам підходять. Можна голосувати за декілька варіантів. Час вказано за Києвом.
Привіт! 🌟 Вас стало більше, тому давайте знайомитись. В цьому пості розповім про те, хто я, звідки такий розумний і чому вважаю себе в праві писати про медитацію та просвітлення.
Я - Ілля Рябцев. Тема просвітлення мене захопила на початку 2000-х років. 🤯
Я тоді познайомився з гун-фу, філософією та методологією буддизму. Щось мене в цьому притягувало і дуже хотілося докопатися до суті (хоча в мене було багато питань).
Зараз я розумію, що здебільшого мною керувало бажання виділитися, показати, що я кращий і розумніший за інших. 🚀
Я думав приблизно так: “Стільки розмов навколо просвітлення, а мало кому вдається його досягти. Отже було б круто розібратися що за цим стоїть насправді.” Вже потім виявилося, що таке моє прагнення не не було особливим, а навпаки є дуже поширеним серед шукачів просвітлення.
Яскравого досвіду, який розділяє життя на ДО і ПІСЛЯ, зі мною так і не сталося. Але зміни поступово відбувалися!
Після років практики я можу з упевненістю сказати — зібраний у цих пошуках світогляд виявився стійким та практичним. А напрацьовані навички допомагають у життєвих ситуаціях.
Мені не зустрілося одного вчителя, традиції чи філософії, які б відповідали на всі мої питання. Навпаки, в мене було багато дуже різних вчителів і усім їм я дуже вдячний за можливості, що вони відкривали.
Із цієї вдячності сформувалося бажання надавати такі самі можливості й іншим людям. Так народився цей блог. 😊
Тут я:
📚 Викладаю пояснення та методи, що були корисними в моєму досвіді.
🧘♂️ Намагаюсь пояснювати простою мовою, але не спрощувати занадто, щоб не загубити суть.
👥 Веду заняття для закритої групи та проводжу відкриті уроки.
А що цікаво вам? Як ви натрапили на мій блог? Давайте знайомитись! Напишіть мені про себе особисто або у коментарях. 😉
Фрагмент із книги "Отелеснений розум. Когнітивна наука та людський досвід." Варела Ф., Томпсон Е., Рош Е. Фонд «Збережемо Тибет», 2023.
"Присутність" у цьому уривку, це те, що в наших практиках ми називаємо "усвідомленість"
Зрештою до медитуючих доходить, що присутність та неприсутність відрізняються на рівні досвіду. У їхньому повсякденному житті також з'являються моменти, коли вони раптово усвідомлюють власну неприсутність і повертаються до присутності — у цьому випадку не в диханні, а в тому, що відбувається. Таким чином, перше відкриття медитації уважності полягає не у всеосяжному інсайті природи розуму, а скоріше в гострому розумінні того, наскільки люди зазвичай не включені до власного досвіду. Навіть найпростіші та найприємніші повсякденні дії — гуляти, їсти, розмовляти, вести машину, читати, чекати, думати, кохатися, будувати плани, працювати в саду, пити, згадувати, йти до терапевта, писати, дрімати, відчувати емоції, дивитися визначно стрімко проносяться повз і розпливаються в абстрактному коментарі, поки розум поспішає до наступного ментального завдання. Медитуючий виявляє, що абстрактна позиція, яку Хайдеггер і Мерло-Понті приписували науці та філософії, — це насправді позиція, властива людині у повсякденному житті, коли вона неуважна. Ця абстрактна позиція — скафандр, підкладка зі звичок та упереджень, зброя, яка допомагає людям дистанціюватися від власного досвіду.
❓ Але чи можлива інша інтерпретація? Спробуємо розглянути таке розуміння, яке буде більш практичним та пристосованим до реального життя.
🔅 Бажання чи прив'язаність?
Бажання можна розглядати як емоційну прив'язаність до певного результату. Всі живі істоти прагнуть до кращого, але зацикленість на певному предметі бажань може створювати страждання там, де для них немає причин.
🔅 Оманливість прив’язаностей
Якщо людина вважає, що їй для щастя потрібен дорогий автомобіль, вона може відчувати страждання від його відсутності. Якби вона навіть не знала про його існування, відсутність цього авто не спричиняла б страждання.
🔅 Не позбавлення, а звільнення
Краще замінити ідею “позбавлення від бажань” на “звільнення від прив'язаності”. Це дозволяє зберегти можливість мріяти та планувати, діяти, але без надлишкового напруження.
🔅 Роль медитації
Деякі види медитації можуть допомогти розрізняти бажання у чистому вигляді та надлишкову прив’язаність до них. Вони дозволяють навчитися відпускати прив’язаності, відкриваючи можливість до більш сміливих та гнучких дій.
🌀 Висновок
👉🏻 Бажання дозволяють нам орієнтуватися в світі та втілювати зміни на краще. Бажання, що веде до позитивної діяльності та підтримує нашу мотивацію, є абсолютно природним та здоровим явищем. Воно може служити джерелом натхнення та зростання.
👉🏻 Проблема виникає надмірної прив'язаності до конкретного предмету або способу реалізації. Така прив'язаність може вести до фрустрації та страждань, особливо якщо об'єкт бажання виявляється недосяжним.
👉🏻 Звільнення від бажань не означає відмови від мрій, цілей та планів. Воно означає відсутність нездорової прив'язаності до результату, що дозволяє жити більш вільно та гармонійно. Таке ставлення є раціональним та допомагає підвищити якість життя.
Чи згодні ви з тим, що звільнення від прив’язаностей вирішує проблему, а бажання можна і залишити? Ділиться своїми думками у коментарях. ⤵️
❌ Рівністність інколи плутають з байдужістю, що викликає суперечливе ставлення до практик медитації та пов'язаних з ними світоглядів. Втім, це зовсім різні поняття.
✅ З практичної точки зору рівністність краще розуміти як здатність сприймати і приймати реальність у всіх її проявах, не зациклюватись на одному і не заплющувати очі на інше.
Людина, яка дійсно оволоділа рівністю, не відвертається від того, що їй не подобається, і здатна мати з цим справу.
Уявіть:
👉🏻 Вам треба виконати якусь неприємну чи брудну роботу, наприклад, прибрати за своєю дитиною чи домашнім улюбленцем.
👉🏻 Це може викликати гидливість та бажання уникнути контакту.
👉🏻 Але для людини, яка розвинула в собі рівністність, це не проблема. Вона спокійно прибере все, що потрібно прибрати, приймаючи, що це може бути неприємно, та не піддаючись своїй гидливості.
👉🏻 А ось той, кому недостатньо рівністності, може довго відкладати неприємну задачу, намагатися ігнорувати необхідність її робити, або зробити її швидко, неохайно, і неякісно, аби якнайшвидше з цим покінчити.
Байдужість може бути якраз одним із проявів нестачі рівністності, коли, намагаючись уникнути контакту з чимось неприємним, люди роблять вигляд, що їх це не стосується.
❓ Чи вдається вам привчати себе саме до такої рівністності за допомогою практик медитації? Поділіться вашим досвідом у коментарях. ⤵️
Які навички дозволяє тренувати медитація? 🏋️♂️
Подібно до фізичних вправ 💪, методи медитації спрямовані на розвиток здібностей, пов'язаних зі свідомістю та розумом 🧠.
Деякі ключові аспекти, на які зазвичай спрямовані вправи, які називають медитацією:
1️⃣ Уважність та зосередженість: 🔍
Багато форм медитації спрямовані на:
підвищення контролю над власною увагою,
здатності спрямовувати її,
помічати відволікання,
за власним бажанням, зосереджуватися на конкретному об'єкті чи думці,
або навпаки, дозволяючи собі сприймати те, що відбувається у широкому спектрі явищ. 🌈
2️⃣ Сприйняття та усвідомленість: 👁
Це може бути здатність сприймати та усвідомлювати відчуття власного тіла, думок, емоційних почуттів або навколишнього середовища. Така медитація може навчити помічати те, що люди зазвичай не помічають. 🌍
3️⃣ Емоційний баланс: 😌
Деякі практики медитації фокусуються на регулюванні емоцій, навчаючи людину сприймати почуття без засудження, але й без того, щоб бути захопленою чи спровокованою ними на необдумані вчинки. ❤️
4️⃣ Спокій та релаксація: 💆♂️
Види медитації, спрямовані на досягнення глибокого стану релаксації, дозволяють краще відпочити, відновити спроможність діяти та мають позитивний вплив на здоров'я. 🌺
5️⃣ Етичний розвиток: 🤝
Деякі форми медитації дозволяють розвивати здатність до співчуття, любові та розуміння причин і мотивів дій інших людей, що дозволяє діяти більш етично, виважено та екологічно по відношенню до інших. 💖
6️⃣ Ментальна гнучкість: 🎭
Медитація може також допомагати тренувати гнучкість мислення, здатність переглядати ситуації під різними кутами, без застигання в одній перспективі. 💫
7️⃣ Самопізнання: 🕵️♂️
Через самоаналіз та рефлексію, медитація може сприяти глибокому розумінню внутрішнього світу власної психіки, мотивів та уявлень про власну особистість. 🌟
8️⃣ Духовний досвід: 🌌
Є також форми медитації, що ставлять за мету провокування переживання певного незвичайного досвіду, як розчинення особистості, поєднання з космічною сутністю, видіння з начебто минулих життів чи паралельних світів тощо. З раціональної точки зору варто ставитися обережно до таких переживань та не сприймати їх на віру, адже це можуть бути просто галюцинації, викликані переведенням психіки у незвичний режим роботи. 🌀
Таким чином, хоча деякі види медитації можуть декларувати сумнівні результати з точки зору раціональності, багато методів все ж можуть бути використані як інструмент для розвитку широкого спектру ментальних та емоційних навичок.
Медитацію можна розуміти як "тренування психіки," таким самим чином, як фізичні вправи слугують "тренуванням тіла."
А який у вас досвід із медитацією? Чи відповідає цей опис вашому розумінню? Поділіться своїми думками та досвідом у коментарях.
Рацпросвіт - це раціонально про просвітлення. 🌟
Людство вже тисячоліттями досліджує тему просвітлення. Може здаватися, що за цей час вже все було сказано. Але коли я сам почав досліджувати цю тему з практичного боку, я зіткнувся з низкою викликів.
🌍 Кожне вчення народжується в конкретному культурному та світоглядному контексті. І щоб зрозуміти його, потрібно зануритися в цей контекст. Але на додаток до цього також йде пакет вірувань, міфів і забобонів, притаманних цій культурі.
✨ Відділити зерно від плевел, зберігаючи при цьому суть - не просте завдання, яке мені було і залишається цікавим вирішувати.
У своєму блозі я намагаюся подавати матеріал так, щоб він був зрозумілий будь-якій освіченій людині, не вимагаючи від неї глибокого вивчення об'ємних культурних контекстів, таких як Буддизм чи Індуїзм. 📝
📖 Я намагаюсь дуже обережно використовувати терміни, чітко визначаючи те, про що я говорю. Описуючи практику, чітко визначаю її мету, метод, розповідаю про типові помилки.
Я не використовую слово "медитація" через езотеричні та метафізичні асоціації. Замість нього я віддаю перевагу більш нейтральним термінам, таким як "вправа" чи "практика". Хоча ті, хто знайомі з традиційними підходами, безсумнівно, впізнають тут багато знайомого. 📚
Мені важливо залишатися в рамках практичного аспекту, подавати теорію і практику так, щоб було зрозуміло, як її можна застосувати у своєму житті. Не посилатися на авторитети, не вимагати віри, і не говорити про те, що не можна перевірити на власному досвіді.
Якщо ви поділяєте цей мій підхід, підписуйтесь на блог, і ми продовжимо цей шлях разом! 🔍
Усвідомленість економить енергію, а не витрачає її!?
Ділюсь власним досвідом!
За основним фахом я працюю директором з розробки програмного забезпечення у великій міжнародній компанії. До Covid-19 та повномасштабної війни в Україні, моя робота передбачала велику кількість відряджень.
Під час перельотів я помітив особливість: коли я проводив більшу частину часу у практиці усвідомленості (помічаючи, коли мій розум починає блукати та відновлюючи усвідомлення), по прильоту я відчував себе значно краще, порівняно з колегами, які намагалися відпочити, спати, спілкуватися або розважатися за допомогою книг чи фільмів. Якщо ж і я дозволяв своєму розуму блукати або шукав розваг, то теж прилітав втомленим.
Тобто, в моєму досвіді усвідомленість не призводила до додаткових витрат енергії, а навпаки, допомагала використовувати її ефективніше.
У наступному дописі я розкажу, як ви можете навчитись робити практику уважності та усвідомленості без зайвих напружень та витрат енергії. Не пропустіть!
Робота з супротивом може виявитися складним завданням та вимагати підтримки психолога, психотерапевта або коуча. 🤝 Принципи, методи та навички, які ми розглядаємо, можуть також стати в нагоді.
Проста формула для такої роботи: "Не боріться, не уникайте, досліджуйте" 🔍
Кілька кроків для реалізації формули на практиці:
1️⃣ Відведіть час для дослідження свого внутрішнього опору.
2️⃣ Зробіть цей опір об'єктом вашої практики уважності: спрямуйте на нього свою увагу, дозвольте собі відчувати його, повертайте увагу назад, коли вона відволікається.
3️⃣ Використовуйте досвід практики припинення дій: не боріться з відчуттями, відпускайте напруження, коли воно з'являється. Якщо виникають думки, не опирайтесь їм, але й не втягуйтесь в дію у цих думках. Упіймавши себе на мисленій дії, відпустіть і не продовжуйте цю дію.
4️⃣ Нагадуйте собі, що кожне відчуття або емоція щось показує. Так само, як ми в практиці з дискомфортом знаходимо підказки, як зробити себе комфортніше, так і у відчутті супротиву ми можемо знайти вказівки на щось, від чого він прагне нас вберегти.
5️⃣ Нагадайте собі про важливість вдячності до всіх проявів вашого розуму та почуттів. Подякуйте доброму наміру, що лежить в основі вашого супротиву.
6️⃣ Яким чином ви можете врахувати у своїх подальших намірах те, на що вам вказує супротив?
7️⃣ Як при цьому змінюються ваші відчуття? Чи є в них ще якісь підказки, які вам потрібно врахувати?
Чи є у вас бажання змінити щось у своїй поведінці, яке викликає супротив? Чи зможете ви застосувати наведений метод, для роботи із ним. Напишіть будь ласка ваші думки в коментарях.
Усвідомлена зміна поведінки. Які принципи, як працює цей процес?
Коли люди намагаються подолати свої звички, вони не завжди враховують те, що їх увага може захоплюватись, внаслідок чого вони можуть втрачати усвідомленість. Таким чином, ваш намір на зміну звички або не реалізовується, або переходить в стадію “завмирання”, коли подумки ви все ще продовжуєте змінювати свою поведінку, але цей намір не має фізичного втілення.
Навіть якщо вам вдалося чітко визначити саму звичку і новий спосіб дії, на який ви хочете її змінити, вас все одно може спіткати невдача. Втративши усвідомлений контроль, ви може пропустити потрібний момент і знову дозволити старій звичці реалізувати себе.
Піймавши себе на цьому моменті, спробуйте зробити наступну вправу:
1️⃣ Нагадайте собі - це добре, що ви усвідомили спрацювання звички. Усвідомлювати, навіть із запізненням краще, ніж не усвідомлювати взагалі.
2️⃣ Не карайте себе за те, що знову піддалися звичці. Замість цього, нагадайте собі, що це сталося через захопленість. Ви втратили усвідомленість і забули про свої наміри. Або ви просто не встигли вчасно розпізнати, що це ситуація, яка вимагає нового підходу.
3️⃣ Використовуючи це усвідомлення як досвід, сформуйте намір наступного разу розпізнати подібну ситуацію якомога раніше та згадати в ній про свої наміри щодо зміни поведінки.
Повторюйте таку вправу кожного разу, коли пропускаєте потрібний момент. Це не гарантує, що ви відтепер будете завжди вчасно розпізнавати ситуацію. Але повторюючи такі кроки, ви збільшуєте шанси.
Коли ви нарешті "прокинетесь" в потрібний момент та зробите те, що вважаєте правильним, обов'язково подякуйте собі за це. Ви зробили важливий крок на шляху до зміни своєї звички. Але все одно продовжуйте формувати намір помічати такі ситуації якомога раніше й в майбутньому.
Поступово, з кожним новим випадком, коли вам вдається вчасно "прокинутися" і вчинити по-новому, ваша стара звичка буде слабшати. З часом новий підхід стане для вас природним і вже не вимагатиме постійної підтримки наміру.
Чим краще ви вмієте формувати намір, тим ймовірніше, що він подіє наступного разу.
Формування наміру - це навичка. І вона добре розвивається під час виконання вправи на розвиток уважності (прикріплю інформацію про цю вправу нижче). Практикуйте її принаймні 10 хвилин щодня, і це стане міцною основою для внесення усвідомлених змін у вашу поведінку.
Щоб це не залишалося для вас теоретичним та абстрактним знанням, запрошуємо на практикум: "Просвітлюючий ефект тренування уважності та усвідомленості".
Практикум відбудеться 📆15.07.2023 о 18:00. Взяти участь можна онлайн з будь-якої точки світу 🌐.
Ставте ➕ у коментарі, щоб отримати запрошення.
Коли нас непокоїть певна проблема, ми можемо проводити багато часу розмірковуючи над нею. Але чомусь це не завжди приводить до "просвітлюючих" відкриттів подібно тим, що наведені в попередньому пості. 🤔
Одна з причин полягає в тому, що ми, обмірковуючи проблему, не досліджуємо свій розум. Ми їм захоплюємось і блукаємо по колу одних й тих самих думок. 🔄🚶♂️
Досліджувати розум, не залучаючись в думки, потребує певної навички. Це як дивитись кіно, пам'ятаючи що це фільм і не втрачаючи усвідомлення себе в ситуації перегляду. 🎥
✨ Навичку, що допомагає це робити, я в цьому блозі називаю "усвідомленість".
Усвідомленість, це протилежність захопленості, чи залученню в думки. 🫧
Коли ми в практиці уважності не помічаємо вчасно, що наша увага відволіклася, це якраз є досвід втрати усвідомленості.
🎯 Саме це ми вчимося розпізнавати за маркерами, коли тренуємо уважність.
Хочеш дізнатися більше? Ще є можливість доєднатися до практикуму "Просвітлюючий ефект тренування уважності та усвідомленості". Подробиці в одному з попередніх постів. Або ставте ➕ у коментарі, щоб отримати детальну інформацію та запрошення.
Цей блог наче про просвітлення, але чомусь тут так багато постів про тренування уважності.
🧐 Чому взагалі робиться такий наголос на керуванні увагою в більшості традицій, що ведуть до просвітлення?
У просвітлення є антонім - "затьмарення". І те й інше є метафоричними описами певного досвіду.
🌑 Затьмарення описує ситуацію, коли ми знаходимося в полоні хибних уявлень.
🌞 Просвітлення, це досвід усвідомлення хибності цих уявлень та ясність розуміння, що приходить з таким усвідомленням. Це можна описати словом "еврика" із легенди про Архімеда, або більш близьким до нас окликом "ага!"
🕵️♀️ Уважність дуже допомагає робити такі відкриття, а нестача уважності навпаки сприяє формуванню помилкового світогляду.
Це дуже добре демонструється ілюзіоністами. Вони використовують нашу неуважність й обманюють наш розум - створюють ілюзію дива там, де насправді є спритність рук та деяке спеціальне обладнання. 🎩🐇
Уважна людина, що знає куди дивитись, має більше шансів побачити, що відбувається насправді.
Отже базові інгредієнти просвітлення:
1️⃣ Уважність
2️⃣ Знання на що звертати увагу
І практика уважності закладає як основу самої уважності, так і дає деякі перші підказки, на що дивитися, щоб краще зрозуміти, як працює наш розум та сприйняття. 🧠
Доєднуйтесь до наших занять з розвитку уважності та отримуйте більше “просвітлюючого” досвіду у своєму житті! 🌟🙌
Зазвичай рекомендується починати з коротких інтервалів медитації - від 5 до 20 хвилин. Однак, в традиційних підходах до медитації можна зустріти описи, за якими люди практикують протягом кількох годин на день, іноді навіть безперервно протягом багатьох днів. 🕰
В цьому пості розглянемо на скільки є сенс у проведенні довготривалих сеансів практики, використовуючи методи, описані в цьому блозі.
Довготривалі практики мають дещо інші задачі ніж короткі сеанси. Вони допомагають підвищити стійкість навичок, а також сприяють більш глибокому переналаштуванню нервової системи. 🧠
Ось як це працює:
1️⃣ Виявлення несвідомого напруження.
В довготривалій практиці ми відкриваємо для себе непомітні напруження, які накопичуються у вигляді втоми. Зрозумівши це, ми можемо розслабити те, що втомлюється та продовжити практику без напруження.
2️⃣ Тривале підтримання практики без напруження та втоми.
Коли ми вчимося відпускати напруження, дотримуватись вимог практики стає простим, природним і звичним. І ви зможете підтримувати цей стан протягом довгого часу.
3️⃣ Глибока трансформація нервової системи.
Тривалі проміжки практики, коли увага залишається в контакті з відчуттями в тілі, привчають нервову систему прислухатися, розрізняти та адекватно передавати інформацію про стан тіла до нашої свідомості.
Важливо наголосити, хоча довгі проміжки практики є корисними, вони не замінюють більш регулярні короткі сеанси. Часті та короткі сеанси створюють повторюваність, що також є важливим чинником трансформації нервової системи і напрацювання корисних звичок. 🔄
Головне, що потрібно для результату - регулярність.
Свій шлях тренування краще починати з коротких сесії від 5 до 20 хвилин щодня. Це не дуже складно і допоможе вбудувати регулярність занять у свій розклад, напрацювати звичку тренуватися таким чином.
З часом ви зможете збільшити тривалість практики, добавивши в свій режим одно-дво годинні сесії на тиждень.
Фрагмент заняття в закритій групі 👇
Коментую практику люблячої доброти (метта). Один з учасників запитав: “Як бути із відчуттям штучності при її виконанні?”
Чи сподобався вам такий формат відео? Буду вдячний почути вашу думку у коментарях і побачити підписку, якщо ви хочете більше подібних відео. 🎥✨
1️⃣
Люди гають багато часу в пусту бо надто багато відволікаються та погано контролюють власну увагу.
2️⃣
Люди можуть поводитися дивно та завдавати шкоди собі та іншим, коли їх захоплюють емоції чи надто цінні ідеї.
3️⃣
Часом те, як люди реагують на інших людей, предмети чи явища, завдає їм самим більше страждань, ніж інші люди, предмети чи явища безпосередньо.
4️⃣
Людям було б легше домовлятися і знаходити порозуміння, якби в них було б більше доброти, співчуття та емпатії.
5️⃣
Багато людей знаходяться в полоні ілюзій та хибних уявлень, і тому діють не ефективно та самі створюють собі багато проблем.
6️⃣
Як погано б не склалися обставини, людині варто зберігати ясний розум та спроможність діяти.
7️⃣
Як добре б не склалися обставини, людині варто все одно зберігати ясний розум, не вважати, що так тепер буде завжди, не марнувати час та можливості, та обачно використовувати їх на користь собі й оточуючим.
8️⃣
Все вищеперелічене відноситься також і до мене.
9️⃣
Тому я працюю над власними навичками та якостями щоб:
🔹 краще контролювати власну увагу;
🔹 усвідомлювати, коли мене щось захоплює, та вміти вивільнятися;
🔹 помічати, де мої автоматичні реакції завдають шкоди мені та оточуючим, та вчитися реагувати іншим чином;
🔹 розвивати в собі доброту, співчуття та емпатію, щоб краще розуміти інших і будувати взаємовигідні відносини;
🔹 знаходити нестиковки та протиріччя у власних переконаннях та світогляді щоб позбуватися ілюзій та здобувати адекватне знання;
🔹 у важкі часи не втрачати ясність розуму та спроможність діяти;
🔹 у періоди успіху, також зберігати здоровий глузд та не марнувати можливості.
🔟
Просвітлення, це не те що можна отримати раз і назавжди. Просвітлення, це раз за разом перевершувати затьмарення.
Є тут такі, кому резонують всі десять? Давайте влаштуємо перекличку в коментарях. Ставте + якщо це про вас. Та тегніть якщо знаєте ще таких людей.
Чому я веду цей блог та проводжу заняття❓
1️⃣ Для власного розвитку
"Пояснивши метод іншим, зрозумієш його сам."
Так казав один з моїх вчителів, і це підтверджується моїм досвідом. Раз за разом пояснюючи принципи роботи усвідомлення та методи тренування, я знаходжу для себе нові грані розуміння.
Ба більше, люди з якими я працюю інколи ставлять питання, над якими я сам не замислювався. І це дозволяє мені подивитися під іншим кутом і на власний досвід.
2️⃣ Із вдячності за ті можливості, що були в мене
Я вдячний людям, які мене вчили:
👉🏻 шукали і знаходили способи пояснити, коли мої обмеження та переконання на дозволяли мені зрозуміти;
👉🏻 були готові продовжувати пояснювати навіть коли я сперечався;
👉🏻 відповідали на мої питання та провокували шукати відповіді самому.
Я б хотів, щоб у інших людей теж були можливості, що були у мене. І, навіть, кращі.
Тому я продовжую роботу моїх вчителів, продовжую шукати кращі формулювання, кращі пояснення, кращі відповіді. Більш зрозумілі. Легше застосовувані для сучасної людини. Такі, що допомагають усвідомити про нас самих дещо важливе, чого ми зазвичай не помічаємо і не розуміємо.
Всі методи, які я викладаю тут, я використовую і для себе, пропускаю через власний досвід. Я відібрав ті, що працювали найкраще, що суттєво змінили моє життя, моє розуміння й ставлення до себе та світу.
Моя мета ‐ розчаклувати просвітлення, пояснити його з раціональної та практичної точки зору.
Хтось скаже, що це неможливо. Я говорю - виклик прийнято ;)
Влітку провів відкритий практикум “Просвітлюючий ефект тренування уважності та усвідомленості”, в якому поділився дорожньою картою практик (гортайте карусель).
Вона, у спрощеному вигляді, показує шлях від базових практик уважності та усвідомленості до тих якостей, що зазвичай асоціюються з просвітленням:
🔹знання за межами слів;
🔹рівністність;
🔹звільнення від оман (ілюзій);
🔹розуміння природи власного “Я”;
🔹емпатія, співчуття та глибоке розуміння інших, що ще називають “люблячою добротою”.
Учасники відзначали, що ця карта з відповідними поясненнями допомагає орієнтуватися у різноманітті практик і зрозуміти, що до чого веде.
Я планую зробити нарізку пояснень ключових моментів і викладати їх у вигляді коротких відео. Підписуйтесь, щоб не пропустити, якщо ви ще не підписані.
А також напишіть мені у коментарях, про яку частину цієї мапи вам би хотілося дізнатися більше.
📉 Ідея, що всі бажання ведуть до страждань і заважають бути щасливим - це спрощене розуміння буддизму та “його чотирьох благородних істин”.
Страшно уявити стан людини, якій нічого не хочеться. Це мало схоже на щастя і швидше нагадує апатичний стан при депресії.
Це поширена в суспільстві думка. Але на чому вона грунтується?
🧘🏻♂️ Розглянемо деякі уявлення про медитацію, які можуть призвести до такого висновку, та подивимося, наскільки вони відповідають дійсності.
1️⃣ Щастя не залежне від обставин:
👉🏻 Медитація, згідно з популярною думкою, вчить знаходити всередині таке джерело щастя, яке не залежить від зовнішніх обставин. Отже, навіщо щось змінювати, якщо можна бути щасливим тут і зараз?
2️⃣ Рівністність = байдужість:
👉🏻 Людина, яка освоїла медитацію, нібито повинна ставитися до всього однаково, що веде до пасивності та байдужості.
3️⃣ Ціль медитації — позбавлення від бажань:
👉🏻 Ця ідея грунтується на поверхневому розумінні буддизму, начебто він привчає не мати бажань, адже вони є причиною страждань.
🔹 Почнемо з тези про щастя.
👉🏻 Деякі види медитації дійсно можуть приводити до переживання глибокого відчуття задоволення та щастя, яке виникає спонтанно з самого стану людини і не ґрунтується на жодних зовнішніх обставинах. Але це не означає, що людина має стати пасивною. Така думка ґрунтується на спрощеному уявленні, ніби відсутність щастя та наявність прагнення до нього — це єдине, що примушує людину діяти.
💭 Згадайте себе в моменти щастя.
Чи стаєте ви від цього пасивними❓
Можливо, на якийсь момент ви можете завмерти і просто насолоджуватися відчуттями. Але таким періодам на зміну приходять періоди активної взаємодії, які не лише не суперечать відчуттю щастя, а навіть є способом його вираження та продовження.
Так само й з внутрішнім щастям. Людина, яка відчуває його, не стає пасивною. Навпаки, таке щастя може відчуватися як наповненість енергію і бажання поділитися цим щастям з іншими, допомогти їм також стати щасливими.
У наступних постах ми розберемо, як розуміти рівністність, щоб це не призводило до байдужості, і чи будь які бажання ведуть до страждань.
💬 Підписуйтесь, якщо ви ще цього не зробили, та поділіться у коментарях, які ще хибні твердження про медитацію вам зустрічалися.
Що таке медитація з раціональної точки зору? 🧘♂️
Зараз медитація та все, що з нею пов'язано, набирає неймовірної популярності: від езотеричної субкультури до психологів, вчених, навіть бізнесменів 💼.
Стає досить звичним чути від ділової людини з мультимільярдним бізнесом, що вона регулярно медитує, і це допомагає їй підтримувати надзвичайну ефективність.
Не обходиться без перебільшень, викривлень, і навіть міфів 🧙♂️. Так відбувається з багатьма явищами, що набирають масової популярності, і медитація не виняток.
Давайте спробуємо розібратися, що ж таке “медитація” з практичної та раціональної точки зору, виділимо таку суть, яку можна перевірити на практиці, та відкинути міфи, забобони, та фантазії, що виникають навколо цього.
Медитація як вид тренувань 🏋️♂️
Як спорт може бути представлений бігом, кросфітом або шахами, медитація також має численні форми. З раціональної точки зору, кожна конкретна медитація це вправа, спрямована на розвиток відповідних якостей чи навичок.
В наступному пості розберемо, що саме можна тренувати завдяки медитації.
💭 Наступні рекомендації доповнюють основні інструкції для практик уважності та усвідомленості.
Основна мета - виконувати ці практики без напруження і втоми. Детальніше про самі практики ви можете прочитати в телеграм каналі (в закріплених дописах) 🔗
1️⃣ Пам’ятайте, що утримання уваги не є задачею практики.Не боріться із тим, що відволікає вашу увагу. Навпаки, дозвольте собі відволікатися, але при цьому намагайтесь розрізняти періоди, коли ви усвідомлюєте перемикання уваги прямо в моменті,чи вже після того, як це сталося.
2️⃣ Деяких зусиль потребує формування наміру помічати моменти відволікання якомога раніше. Але ці зусилля треба застосовувати лише в моменти, коли ви помічаєте, що втратили усвідомленість. У інші моменти ви не повинні нічого робити спеціально. Згодом, цей процес стане звичним та не буде відбирати багато енергії.
3️⃣ Якщо ви помічаєте деяке напруження під час практики, дозвольте собі відпустити його і розслабитися. Якщо ви не можете цілком відпустити напруження, принаймні не додавайте до нього нові. Намагайтеся виконувати практику без будь-якого напруження. Це можливо, але потребує часу, щоб навчитися.
4️⃣ Якщо ви відчуваєте втому, спробуйте зрозуміти, що саме втомилося. Ваші відчуття підкажуть, де були приховані напруження, яких ви не помічали. Прислухайтеся до себе, визначте, що саме працювало та втомилося, і спробуйте розслабити це також.
Розуміння того, як зберегти усвідомленість без напруження під час формальних вправ, допоможе вам перенести ці принципи на повсякденне життя. Тоді усвідомленість почне зберігати вашу енергію, а не витрачати її.
Маєте питання чи сумніви? Поділіться ними у коментарях!
Так! Як саме? Обговоримо в цьому дописі…
💭 Підтримувати себе у стані усвідомленості корисно - це допомагає розривати ланцюги стереотипного мислення, змінювати звички і приймати виважені рішення.
Та чи не втомлюється мозок від постійної підтримки стану усвідомленості?
⚡️ Може здаватися, що бути усвідомленим дуже важко й енергетично витратно. Це наче підтверджується й популярними “науковими” переконаннями, що наш мозок прагне до економії енергії, і віддає перевагу автоматичним, неусвідомленим діям.
Проте це не зовсім так. Наш мозок працює постійно, навіть коли ми відпочиваємо/спимо. Наука виявила "дефолтний" режим роботи мозку. Це стан, в якому ми знаходимося, коли наш мозок вільний від конкретної задачі і дозволяє нам блукати думками.
🔋 За деякими дослідженнями, в цьому режимі мозок може витрачати навіть більше енергії, ніж при виконанні задач, що вимагають уваги. Це підтверджує й досвід досвідчених практиків медитації: виконуючи практику, вони відчувають збільшення власного ресурсу, а не зменшення його.
🤔 Але чому ж тоді мозок не підтримує усвідомленість самостійно, а навпаки, прагне відправити розум у блукання?
😌 Насправді, мозок не шукає шляхи для економії енергії. Він шукає шляхи для отримання задоволення і запобігання неприємностей. Саме тому у дефолтному режимі наш розум перебуває у мріях про щось приємне або переймається через щось неприємне.
При цьому, в режимі блукання розуму важко визначити, які з цих думок відповідають реальності, а які - ні. Для того, щоб зрозуміти це, потрібна усвідомленість.
Тим не менш, люди, що лише починають тренувати усвідомленість, можуть відчувати втому. Але ця втома виникає не від самої усвідомленості, а від додаткового напруження, яке виникає при спробі контролювати увагу та свідомість, а також від автоматичних реакцій на те, що стає об’єктом усвідомлення.
Як навчитися формувати намір через практику уважності?
Нагадаю, що ми розуміємо під уважністю в цьому блозі.
Уважність - це здатність помічати, коли увага відволікається та спрямовувати її туди, де вона нам потрібна.
Метод тренування уважності:
1️⃣ Обираємо опорний об'єкт - те, на що ми спрямовуємо увагу, відносно чого ми можемо помічати, коли увага відволікається, і до чого ми її повертаємо.
2️⃣ Спрямовуємо увагу на об'єкт та "відпускаємо", не утримуємо її.
3️⃣ Залишаємось в очікуванні з наміром помітити момент, коли увага переключається на щось інше.
4️⃣ Коли помітили, що увага відволіклася, відмічаємо: ми це помітили прямо в момент перемикання, або пропустили його й увага певний час блукала без нашого контролю?
5️⃣ Якщо був період, коли увага блукала, ми відмічаємо це як досвід втрати усвідомленості. Нагадуємо собі: “Добре, що ми усвідомили це.”
6️⃣ Спираючись на цей досвід, створюємо намір наступного разу помітити блукання уваги якомога раніше. Краще за все, помічати перемикання в той самий момент, коли воно відбувається - це буде означати, що ми зберігаємо усвідомленість.
7️⃣ Повертаємо увагу до початкового об'єкту, щоб створити умови для наступного відволікання і надати собі можливість тренуватися у розпізнаванні відволікань.
Ключовими в цій вправі є наступні два аспекти:
🅰️ Усвідомлення досвіду, коли нашу увагу щось захоплює, і ми втрачаємо контроль над тим, куди вона спрямована.
🅱️ Формування наміру помічати таку захопленість якомога раніше.
Саме вони допомагають нам навчитися змінювати звичну поведінку (про що йшлося у попередньому дописі)
В цьому блозі я розповідаю про тренування уважності та усвідомленості, і про те як вони допомагають позбутися ілюзій, шкідливих звичок та неефективних автоматизмів. Це те, що можна назвати “просвітленням”, але не в релігійному, а в раціональному та практичному контексті. Підписуйтесь, якщо ще не підписані, та змінюйте своє життя на краще.
Які принципи, як працює цей процес?
“Я ж знаю як треба робити! Але у відповідальний момент роблю за звичкою! Наче про все забуваю… А потім шкодую.” Вам знайоме це відчуття? 😔
▪️ Бажаєте схуднути, але не помічаєте, як з’їдаєте ще одне тістечко, чи пропускаєте тренування,
▪️ вирішили слідкувати за здоров’ям зубів, але згадуєте про стоматолога лише тоді, коли вже неможливо не помічати біль,
▪️ робите намір на здорові стосунки з сім’єю, але знову вступаєте в сварку через дрібницю.
Прикладів може бути безліч і ви не одні, хто з цим стикається.
💡 Але чи може бути інакше? Так! Якщо в потрібній ситуації ми пам’ятаємо, що саме ми хотіли змінити в своїй поведінці і чому ми хотіли це зробити. В такі моменти у нас з'являється вибір: ми можемо дозволити собі діяти за звичним сценарієм або обрати новий шлях. Це - моменти усвідомленості.
У блозі я описую, як можна тренувати усвідомленість, як змінювати власну поведінку, використовуючи принципи роботи розуму. 🔄
Бачите схожість з практикою уважності? Це не випадково, бо ці практики спираються на одну й ту саму навичку.
Практикум онлайн з інструктором 15.07.2023 з 18:00. Шукайте інформацію в попередніх постах, або ставте ➕ у коментарі, щоб отримати детальну інформацію та запрошення.
Запрошую на відкрите онлайн заняття
🔹Практикуємо разом методи розвитку уважності та усвідомленості.
🔹Обговорюємо власний досвід з точки зору осяючого та просвітлюючого ефекту від таких тренувань.
🔹Дорожня карта, як тренуватися далі, щоб мати більш глибокі відкриття.
🔹Відповіді на питання учасників.
Участь за донат від 20$ у будь-який фонд, що допомагає постраждалим від війни в Україні. Ставте ➕ у коментарі, щоб отримати детальну інформацію та запрошення.
Про тренера:
💼 Мене звати Ілля Рябцев. У професійному житті я працюю на директорській позиції в галузі розробки програмного забезпечення, відповідаю за розробку одного з продуктів у великій міжнародній ІТ компанії. Але також значна частина мого життя присвячена практикам саморозвитку.
🥋 Більше 20 років я вивчаю східні бойові мистецтва, ци-гун, медитацію та інші напрямки. Веду групи в якості інструктора з 2004 року.
Будучи людиною скептичною, раціональною та орієнтованою на науковий світогляд, я всюди намагаюсь дійти до суті та відокремити практичне знання від міфів, ритуалів та забобонів. 🔍
В такому ж ключі я вивчаю і те, що пов’язано з ідеєю просвітлення. Те, що мені вдалося знайти та усвідомити, змінило мій світогляд та дуже допомагає у житті. Особливо в теперішні важкі часи.
Цей блог і практичні заняття я веду в якості волонтерської діяльності, щоб зробити корисні знання та навички доступними для тих, хто їх потребує і має відповідний інтерес. 🌍
Доєднуйтесь до заняття та дізнайтесь більше про шлях усвідомленості та просвітлення!
А якщо ви готові до ще більш інтенсивного режиму, можна спробувати робити годинну сесію кожного дня, але не забувайте про коротші сесії. 🧘♀️🕰
Гарної практики, і нехай вона приносить користь вам, та тим хто знаходиться поруч з вами! 💖
Дуже точно сформульовано!
Травма - це те, що ми робимо
Травма - це не те, що сталося з вами, це не подія, не якась річ, що змушує вас діяти певним чином або (не) відчувати щось.
Таке сприйняття не є корисним - воно не допомагає зрозуміти, як поводитися з травмою, і є шкідливим - оскільки воно робить нас жертвою, об'єктом.
Травма - це не іменник, а дієслово.
Це те, чому ми навчилися робити тілом у відповідних ситуаціях, і тепер знову й знову відтворюємо як тілесні дії, часто дисфункціональні (тобто вони або не працюють, або працюють погано), і майже завжди - обмежуючі (тобто з усього можливого простору варіантів дій автоматично виконуються саме ці вивчені).
Якщо ви зможете помітити, що робите тілом в ситуаціях емоційного стресу, то зможете змінити ці дії на інші, часто - протилежні (наприклад, стискаю живіт й сутулюсь -> пом'якшую живіт й розпрямляюся).
Неможливо видалити травмуючу подію з минулого, але можна все більш вміло навчатися не відтворювати травму в теперішньому.
за мотивами оперативних визначень Пола Ліндена
Оригінал поста російською мовою: /channel/actofpresence/1686