📚 27.12.2024. Літературний клуб: вечір власних творів
Друзі, зовсім скоро відбудеться наша особлива зустріч, присвячена власним текстам!
Це унікальна можливість поділитися своїми творами, зачитати їх у підтримуючій атмосфері нашого клубу й отримати чесний, конструктивний відгук. Це ідеальна нагода побороти страх, знайти натхнення і послухати інших.
🖋 Що можна принести?
Вірші, оповідання, есе, уривки з великих творів або пости для соцмереж — формат необмежений!
👂 Навіть якщо ви не готові читати, приходьте, щоб підтримати інших та насолодитися творчістю.
▪️ 27 грудня (п'ятниця)
▪️ 18:00
▪️ Бібліотека КПІ (зала 1.4)
Сьогодні ввечері, 13 грудня, обговоримо «Окасен і Ніколет», «Бідного Генріха» і фабліо.
До зустрічі!
🕕18:00
🐿 @kpi_library
📍зала 1.4
Бібліотека, в якій зустрічається наш літературний клуб, проводить отаку чудову акцію. У вас точно є книги, якими ви хочете поділитись.
Долучайтесь!
6.12.2024. Літературний клуб: «Окасен і Ніколет», «Бідний Генріх», фабліо
До наступного літклубу ми познайомимося з трьома різними літературними жанрами завдяки коротким, але яскравим творам.
🔸 Шантефабль. «Окасен і Ніколет» — єдина поема цього жанру, що дійшла до наших часів. Вона складається з віршових частин, які співалися, і прозових частин, що проказувалися. Твір розповідає про кохання графського сина до рабині. Щасливим це кохання було чи ні – побачимо.
🔸Лицарська поема, написана лицарем, а не кліриком. «Бідний Генріх» — поема німецького автора Ґартмана фон Ауе. Рідкісний і цікавий представник жанру – настільки, що свого часу його перекладав навіть Іван Франко.
🔸Фабліо. Це дотепні, сатиричні, часом сороміцькі оповідки у віршах, що були передтечею жанру новели доби Відродження. А отже, стояли у витоків усієї сучасної романістики. Творів фабліо існує дуже багато – ви вільні обирати будь-які та читати стільки, скільки схочете.
▪️ 6 грудня (п'ятниця)
▪️ 18:00
▪️ Бібліотека КПІ (зала 1.4)
🔮 Програма літклубу Leport leport/unread_not_dead">«Нечитана класика»
🧐 Питання та обговорення: @leport_chat
🏆 22.11.2024. Літературний клуб: Вольфрам фон Ешенбах — «Парцифаль» (~1210 р.)
«Парцифаль» — це містичний лицарський роман, написаний на початку XIII століття.
Твір розповідає про молодого лицаря Парцифаля, його шлях від наївного і недосвідченого юнака до зрілого воїна, який прагне досягти духовного та морального зростання. Основна сюжетна лінія пов’язана з його пошуками Священного Грааля, символа божественної мудрості й істини.
Під час мандрівок герой долає різні перешкоди, вчиться відповідальності, мужності та милосердю, що робить його гідним Грааля. Цей роман вважається одним із шедеврів середньовічної літератури, адже торкається «вічних» тем вірності, честі, морального вдосконалення та пошуку свого покликання.
Запрошуємо всіх охочих обговорити цей роман на нашому літературному клубі, який відбудеться вже за два тижні!
▪️ 22 листопада (п'ятниця)
▪️ 18:00
▪️ Бібліотека КПІ (зала 1.4)
🔮 Програма літклубу Leport «leport/unread_not_dead">Нечитана класика»
🧐 Питання та обговорення: @leport_chat
"Гобіт, або Туди й звідти" Джона Толкіна
Цій дитячій книжці скоро сто років, а в світі продано понад 100 000 000 примірників. А прочитало її ще більше людей: бо ж хороші книжки переходять із рук в руки, на них є попит у бібліотеці, а долю електронних версій важко відслідкувати. Додайте сюди і глядачів різних екранізацій і слухачів аудіокниг багатьма мовами. Словом, популярна книжка.
Якщо так, то чому б про неї не поговорити? Особливо із тим співрозмовником, який знає про це ледь не все.
Учитель історії Андрій Кульбит розповів про всесвіт Толкіна, про фольклор, на який опирався автор, про виховну силу книжки. Олександр Демарьов підтакував і запитував, заворожений розповідю гостя.
Слухайте на здоров'я. Підпишіться і порадьте (тільки якщо самим подобається) наш подкаст друзям.
Підтримати нас можна тут
А ми вам будемо вдячні-превдячні!
YouTube | Apple podcasts | Spotify
27 жовтня 1932 року народилась Сильвія Плат. Український читач знайомий із її романом "Під скляним ковпаком", про який невдовзі вийде окремий випуск.
Тепер же пропонуємо статтю Сильвії Плат "Порівняння". Авторка співставляє прозу і поезію, показує переваги обох, як і недоліки. Стаття цікава, бо й Плат працювала у різних жанрах, і всюди - на високому рівні.
А чому надаєте перевагу ви: віршам чи прозі?
Подобається наш подкаст?
Підтримайте його тут
Ми віддячимо новими випусками.
YouTube | Apple podcasts | Spotify
💬 Вже завтра! Літературний клуб: П'єр Абеляр — «Історія моїх страждань»
Не тільки обговоримо саму книжку, але й розберемось у середньовічних філософських баталіях та розглянемо справжню історію кохання Абеляра та Елоїзи.
Приходьте!
▪️ 25 жовтня (п'ятниця)
▪️ 18:00
▪️ Бібліотека КПІ (зала 1.4)
🔮 Програма літклубу Leport leport/unread_not_dead">«Нечитана класика»
🧐 Питання та обговорення: @leport_chat
27.09.2024. Літературний клуб: Мирослав Капій — «Країна блакитних орхідей» (1932 р.)
Зустріч уже сьогодні ввечері!
Приходьте, якщо бажаєте поділитися своїми враженнями від прочитаного та обговорити все, що вам сподобалося чи не сподобалося в повісті.
▪️ 27 вересня (п'ятниця)
▪️ 18:00
▪️ Бібліотека @kpi_library (зала 1.4)
🧐 Питання та обговорення: @leport_chat
➡️➡️➡️ Літклуб із «Витязя в тигровій шкурі» та «Пісні про нібелунгів» переносимо на вересень.
Відкриємо цими шедеврами новий сезон!
▪️ NN вересня (п'ятниця)
▪️ 18:00
▪️ Бібліотека КПІ (зала 1.4)
🔮 Програма літклубу Leport leport/unread_not_dead">«Нечитана класика»
🧐 Питання та обговорення: @leport_chat
⏭⏭⏭ Сьогоднішній літклуб із «Витязя у тигровій шкурі» переносимо на 2 серпня: обговоримо його разом із «Піснею про нібелунгів».
В основу «Пісні про нібелунгів» (кін. ХІІ - поч. ХІІІ ст.ст.) покладені події та легенди епохи великого переселення народів, — завоювання Європи гуннами на чолі з Аттілою в V столітті. Невідомий поет майстерно поєднав у своєму творі два цикли народних переказів, що існували ще з VI століття: історію трагічного шлюбу нідерландського королевича Зіґфріда й бургундської королівни Крімгільди та історію загибелі королівства, заснованого східногерманським племенем бургундів із столицею в місті Вормсі, яке 436 року захопили гунни.
Генріх Гейне відзначав, що мова «Пісні про нібелунгів» — «це кам'яна мова, рядки там схожі на зримовані плити. А між ними де-не-де вибиваються червоні квітки, ніби краплини крові, й звисають довгі пагони плюща, ніби зелені сльози». Що ж, настала черга і нам вдумливо прочитати та обговорити цей монументальний твір.
▪️ 2 серпня (п'ятниця)
▪️ 18:00
▪️ Бібліотека КПІ (зала 1.4)
🔮 Програма літклубу Leport leport/unread_not_dead">«Нечитана класика»
🧐 Питання та обговорення: @leport_chat
Сьогодні обговорюємо «Пісню про Роланда»! Запрошуємо всіх, кому цікава середньовічна література та читацькі дискусії.
▪️ 5 липня (п'ятниця)
▪️ 18:00
▪️ Бібліотека КПІ (зала 1.4)
🔸 28.06.2024. Літературний клуб: «Беовульф» — староанглійський епос VII-VIII ст.
Беовульф, молодий витязь із народу гаутів, дізнавшись про лихо, яке обрушилося на короля дан Хігелака, — напад чудовиська Гренделя на палац Хеорот і поступове винищення ним дружинників короля, — вирушає за море, щоб знищити Гренделя. Перемігши його, він наражається на помсту іншої почвари: матері Гренделя, що намагалася поквитатися за смерть сина...
Однієї такої історії було б досить для епічної поеми. Але на цьому «Беовульф» лише починається! Про подальші пригоди славетного воїна Беовульфа та його незабутні подвиги читаємо на наступний літклуб.
▪️ 28 червня (п'ятниця)
▪️ 18:00
▪️ Бібліотека КПІ (зала 1.4)
🔮 Програма літклубу Leport leport/unread_not_dead">«Нечитана класика»
🧐 Питання та обговорення: @leport_chat
Сильвія Плат "Під скляним ковпаком"
Єдиний роман Сильвії Плат, завдяки якому її ім'я асоціюється з хворобою, складним життям і трагічною смертю. Це одна з перших справді популярних книжок про депресію не тільки в американській, але й світовій літературі.
У типажі головної героїні, Естер Грінвуд, неважко впізнати саму письменницю. Проте не слід розглядати життя авторки виключно на основі роману. Неправдивим є образ Сильвії Плат і у поп-культурі - як дівчини, що страждає і не вміє чи не може радіти життю. А от як варто аналізувати творчість Сильвії Плат, хто така Естер Грінвуд і чому вона саме така, як ставилась до свого часу письменниця і що він міг їй запропонувати, і, головне, чому цей роман про депресію не є депресивним, - про це поговорили у новому випуску із Олександром Гаввою.
Ми не фахівці у питанні депресії. Нас цікавить літературний твір і його зв'язок із проблемами часу, а також дві історії: героїні та авторки. Тому ні в якому разі не сприймайте наші слова, що стосуються депресії, як експертні. А от до того, що стосується літератури, можете прислухатись - якщо хочете.
Як завжди, ми просимо вас поширювати наш подкаст, розповідати про нього, залишати коментарі й підтримувати тут
Дякуємо! Приємного і корисного слухання!
YouTube | Apple podcasts | Spotify
Друзі, нагадуємо - триває збір книжок для військовослужбовців "Книга на фронт".
⏳До кінця цього тижня ще маєте час долучитися!
📖Приносьте художні, нон-фікшен книжки, комікси (не російською мовою) для наших захисників на Довідку (1 поверх) до 6 грудня включно.
📌Детальніше
Дякуємо вам! ❤️
⚠️ ПЕРЕНЕСЕННЯ ЗУСТРІЧІ!
Літклуб, який мав відбутися 6 грудня, буде в інший день — 13 грудня.
Робити так завжди прикро, проте матимемо більше часу на читання.
Отже, у п'ятницю, 13 грудня, обговоримо «Окасен і Ніколет», «Бідного Генріха» і фабліо.
Час і місце зустрічі без змін.
Зустрінемося вже за три години!
Обговоримо славетні подвиги Парцифаля, а також з'ясуємо, що значило для нього вступити на трон Священного Грааля.
⚔🛡
Сьогодні обговорюємо подвиги славетного Івейна — Лицаря із Левом!
Увага, збираємося в залі 1.3
🦁 8.11.2024. Літературний клуб: Кретьєн де Труа — «Івейн, або Лицар із левом» (1170 р.)
Кретьєн де Труа — творець жанру куртуазного лицарського роману і один із найбільших його майстрів.
Однак багато хто вважає, що його твір «Івейн, або Лицар із левом» різко протистоїть куртуазному розумінню любовного почуття. У цьому романі з ненависті виростає любов, а з безумства - доброчесність. Івейн, славетний лицар Круглого Столу, шукає рівновагу між особистими бажаннями та вимогами суспільства, власною ідентичністю та обов'язками перед сеньйором.
Читайте та приєднуйтесь до обговорення:
▪️ 8 листопада (п'ятниця)
▪️ 18:00
▪️ Бібліотека КПІ (зала 1.4)
🔮 Програма літклубу Leport «leport/unread_not_dead">Нечитана класика»
🧐 Питання та обговорення: @leport_chat
"Знедолені" Віктора Гюго - один із найуспішніших і найвідоміших великих романів за попередні двісті років. Книжку вивчають (намагаються) у школах, знімають фільми, ставлять спектаклі, виконують мюзикли, її цитують і, схоже, робитимуть все це ще дуже довго. Імена Жана Вальжана і Козетти відомі чи не всім читачам світу.
Виконаний у популярній белетристичній формі, цей роман переповнений ідеями, які в часи автора хвилювали всю Європу. В той же час він залишається художнім, цільним твором, який захоплює з перших сторінок.
Ми поговорили про власний досвід читання "Знедолених". Як завжди, тримали фокус не стільки на сюжеті, як на ідеях і думках, вміщених у книжці. Слухайте розмову трьох читачів: Анастасії Ярошик, Дмитра Столяренка і Олександра Демарьова.
Розповідайте про "Техніку читання" своїм знайомим. Ваша увага надихає на роботу.
Підтримати наш подкаст можна тут
Ми віддячимо новими випусками.
YouTube | Apple podcasts | Spotify
25.10.2024. Літературний клуб: П'єр Абеляр — «Історія моїх страждань» (1132 р.)
«Історію моїх страждань» П'єра Абеляра варто прочитати всім, хто цікавиться не лише історією та філософією Середньовіччя, але й драмою, що стоїть за великими іменами.
Абеляр — один із найвпливовіших мислителів свого часу: наука й зараз користується термінами «концепт» та «інтенція», які він ввів. У невеликій за обсягом книжечці «Історія моїх страждань» автор відкриває перед читачем не тільки свої напружені інтелектуальні пошуки, але й особисті драми: трагічне кохання до Елоїзи, болісні конфлікти із церковною владою, заздрощі та нерозуміння у середовищі тодішньої академії. Це не просто автобіографія, а глибока рефлексія над життєвими випробуваннями, моральними дилемами та боротьбою за духовне та інтелектуальне виживання.
▪️ 25 жовтня (п'ятниця)
▪️ 18:00
▪️ Бібліотека КПІ (зала 1.4)
🔮 Програма літклубу Leport leport/unread_not_dead">«Нечитана класика»
🧐 Питання та обговорення: @leport_chat
🔸 11.10.2024. Літературний клуб: Шота Руставелі — «Витязь у тигровій шкурі» (кін. XІІ — поч. XІІІ ст.ст.)
Микола Бажан захоплено писав про поему «Витязь у тигровій шкурі» як про яскраву перлину грузинської літератури, яка сповнена сонячного світла, ідей дружби та любові, а також глибокої народної мудрості.
В школі в нас було небагато часу на те, щоб зануритися в цей шедевр, а цікавості до нього було ще менше. Натомість тепер спробуємо не тільки прочитати, а й обговорити цю поему на зустрічі літературного клубу.
Як і завжди, запрошуємо всіх охочих!
▪️ 11 жовтня (п'ятниця)
▪️ 18:00
▪️ Бібліотека КПІ (зала 1.4)
🔮 Програма літклубу Leport leport/unread_not_dead">«Нечитана класика»
🧐 Питання та обговорення: @leport_chat
Презентація буде!
Вересень – підходящий для літератури час: і для розмов про книжки, і для читання, і для писання. Восени мені добре думається і мріється, я стаю уважним до деталей, - а це все важливо для створення книжки.
«Погоду з моря» - роман, який тільки-но вийшом друком, я теж почав восени. Це було в 2021 році. Я тоді вчителював, і для мене вересень означав початок нового року. Але написати багато я не зміг – важко поєднувати будь-що з роботою в школі. Основну роботу над романом я зробив уже навесні 2022 року. Два роки рукопис чекав свого часу. І таки дочекався. Тепер, відредагований, він готовий до того, щоб його читали. І я нарешті, коли робота зроблена, готовий про книжку говорити.
26 вересня, у четвер, розказуватиму про те, як і навіщо я працював над романом, а ще поділюсь тим, що мені в ньому подобається. Презентація відбудеться у книгарні Сенс на Арсенальній – місці, яке стало рідним для мене і моїх книжок.
Приходьте, буду радий провести вересневий вечір у хорошій компанії.
27.09.2024. Літературний клуб: Мирослав Капій — «Країна блакитних орхідей» (1932 р.)
🌟Літературний клуб Leport повертається!🌟
За традицією, новий сезон розпочинаємо з книжки поза leport/unread_not_dead">програмою. Цього разу ми поринемо в неймовірний світ української наукової фантастики і обговоримо повість, яка випередила свій час — "Країна блакитних орхідей".
Цей твір називають першим українським sci-fi. Але це не просто фантастика. Тут є і захопливі прогнози майбутніх винаходів, і цікаві роздуми про те, якою могла би бути Україна в прийдешньому світі.
Хочете обговорити, як уявлення автора збіглися з нашою реальністю? Або ж просто приємно провести час за розмовами про літературу? Тоді приходьте!
▪️ 27 вересня (п'ятниця)
▪️ 18:00
▪️ Бібліотека @kpi_library (зала 1.4)
🧐 Питання та обговорення: @leport_chat
Картинка: deepspacesparkle
Про "Крихітку Цахес" Гофмана знають, певно, всі. Саме ім'я цього персонажа стало синонімом всього найгіршого в людській природі. Жадібність, заздрісність, привласнення плодів чужої праці і присвоєння чужих здобутків, пиха без міри – це лиш початок списку якостей Крихітки Цахеса.
Гофман написав чудову казку. Як романтик, він мусив написати щось казкове. Тут є феї, чари, королівство, пригоди. Але як німецький романтик, Гофман створив таку повість, яка критикує все нице у справжньому житті.
Та Гофман не був би класиком, а його твір – відомим на весь світ, якби все зводилось до критики чи висміювання вад свого часу.
У чому повість-казка "Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер" глибша, а також чим цікава для сучасного читача, – поговорили з Олександром Гаввою, колишнім вчителем зарубіжної літератури і новоспеченим доктором філософії.
Подобається наш подкаст?
Підтримайте його тут
Ми віддячимо новими випусками.
Подобається наш подкаст?
Підтримайте його тут
Ми віддячимо новими випусками.
YouTube | Apple podcasts | Spotify
🔸 19.07.2024. Літературний клуб: Шота Руставелі — «Витязь у тигровій шкурі» (кін. XІІ — поч. XІІІ ст.ст.)
«У скарбниці світової культури по праву лежить світла перлина стародавньої грузинської літератури — пронизана сонцем, насичена благородними ідеями дружби і любові, напоєна безсмертними соками народної мудрості поема великого співця і мудреця з Руставі», — так писав про "Витязя в тигровій шкурі Микола Бажан.
Маємо честь і собі прочитати цей видатний твір, а також обговорити його на зустрічі літклубу, куди всіх вас запрошуємо.
▪️ 19 липня (п'ятниця)
▪️ 18:00
▪️ Бібліотека КПІ (зала 1.4)
🔮 Програма літклубу Leport leport/unread_not_dead">«Нечитана класика»
🧐 Питання та обговорення: @leport_chat
Ілюстрація: Mamuka Tavaqarashvili (XVII ст.)
🔸 5.07.2024. Літературний клуб: «Пісня про Роланда» — IX-X ст.ст.
«Пісня про Роланда» - найбільш знана героїчна поема французького середньовіччя. За глибиною патріотичного почуття, гостроті переживань, всеосяжності трагізму цей твір є неперевершеним шедевром світової літератури.
У центрі поеми — лицар Роланд: блискучий воїн, нескінченно вірний своєму королю, але водночас глибоко олюднений та вивільнений, наскільки можливо, від властивих лицарському стану честолюбства, жорстокості та цинічної сваволі. У Роланді відчувається гра юних сил, радісна віра в правоту свого діла, пристрасна жага до подвигу, які надихають читача й сьогодні.
Наступний тиждень читатимемо цей твір, а 5 липня обговоримо його на зустрічі літклубу.
▪️ 5 липня (п'ятниця)
▪️ 18:00
▪️ Бібліотека КПІ (зала 1.4)
🔮 Програма літклубу Leport leport/unread_not_dead">«Нечитана класика»
🧐 Питання та обговорення: @leport_chat
Ілюстрація: "The Song of Roland" by Tom Lynch