788
Літературна платформа. Чат для запеклих дискусій: @leport_chat
⚔️ 23.05.2025 (п'ятниця). Обговорення середньовічного роману «Сер Ґавейн і Зелений Лицар» на книжковому клубі Leport
Історія про молодого лицаря Круглого столу, який приймає чудернацький та небезпечний виклик від загадкового Зеленого Лицаря – чудова нагода обговорити різні аспекти лицарської честі, боротьбу язичницьких та християнських вірувань та порівняти оригінальний роман із сучасною екранізацією.
✅ Платформа Leport – це майже 10 років літературно-критичних обговорень, 4 ґрунтовних програми з історії європейської літератури та більше 100 прочитаних і обговорених книжок.
Ми глибоко занурюємося в контекст епохи, з увагою ставимося до кожного читача та працюємо над тим, щоб розвинути навички критичного читання.
🗓 23 травня (п'ятниця)
🕕 18:00
📍 Бібліотека КПІ (зала 1.4)
💸 Безкоштовно. Щоб відвідати клуб необхідно додатись до чату: @leport_chat
Книжковий клуб Leport – це нагода прочитати книжки, які за інших обставин ви би не прочитали ніколи!
🔮 Актуальна програма: leport/unread_not_dead">«Нечитана класика»
🌿 Анонси подій: @leport
🌿 9.05.2025. Літературний клуб: Джефрі Чосер — «Троїл та Крессіда» (~1387 р.)
На найближчій зустрічі літклубу — постать, яку нерідко називають англійським Данте.
Джефрі Чосер (1343–1400) — поет, придворний, дипломат, військовий, і людина, яка перетворила середньоанглійську на мову великої літератури. Його «Троїл і Крессіда» — це психологічна любовна драма, що несподівано боляче зачіпає сучасного читача розмірковуваннями про мінливість долі, зраду, внутрішні конфлікти, велику тугу за нездійсненним і суперечності між пристрастю та обов'язком.
Розбиратимемо складні питання, які Чосер ставив понад 600 років тому — і які досі не втратили актуальності. А ще поговоримо про королівську строфу, Шекспіра, греків і троянців, та чому славнозвісні «Кентерберійські оповіді» — це ще не все, що варто знати про Чосера.
▪️ 9 травня (п'ятниця)
▪️ 18:00
▪️ Бібліотека КПІ (зала 1.4)
🔮 Програма літклубу Leport «leport/unread_not_dead">Нечитана класика»
🧐 Питання та обговорення: @leport_chat
⏩ Увага! Сьогоднішній літклуб із Петрарки змушені перенести на наступний раз, тобто на 25 квітня.
Читать полностью…
🌿 Для наступного літклубу повертаємося до Флоренції та знову звертаємося до італійських «трьох корон» італійської словесності. Обговорюватимемо твори Франческо Петрарки: «Про незнання власне й багатьох інших», «Тріумфи»
Яка користь у тому, щоб знати природу звірів і птахів та не знати і не прагнути дізнатися про природу людей, для чого ми народжені, звідки йдемо і куди прямуємо?
Матимемо нагоду познайомитись не тільки із Петраркою-поетом, автором сонетів, канцон та балад, але й з величним філософом та гуманістом своєї епохи.
▪️ 11 квітня (п'ятниця)
▪️ 18:00
▪️ Бібліотека КПІ (зала 1.4)
🔮 Програма літклубу Leport «leport/unread_not_dead">Нечитана класика»
🧐 Питання та обговорення: @leport_chat
Редагування
"Техніка читання" - подкаст для читачів і авторів (навіть потенційних). Зазвичай ми говоримо про завершені, переважно взірцеві тексти. А цього разу пропонуємо вам бесіду про роботу над текстом. Говоримо із редакторкою про шлях рукопису до книжкової полиці.
Чи можна обійтись без редактора? Чи можна редагувати твір самостійно? А скільки разів треба вичитувати текст перед публікацією? А яка різниця між типами редакторів? І як слід опрацьовувати свій текст?..
Балакаємо із Анастасією Бідонько - редакторкою, упорядницею, співзасновницею видавництва "Ще одну сторінку", авторкою телеграм-каналу "Навколокнижковий ЩоНеДенник".
Цей випуск - перший у другому сезоні. Вітайте нас! Підписуйтесь на наші платформи, слідкуйте за новинами, побажайте нам щастя-здоров'я, підтримуйте грошима - це нам допоможе створювати нові випуски.
Приємного і корисного слухання!
YouTube | Apple podcasts | Spotify
***
Як завжди, ми просимо вас поширювати наш подкаст, розповідати про нього, залишати коментарі.
Нас можна підтримувати тут:
https://buymeacoffee.com/tchytannia
Або:
🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/9GbD84LJNi
💳Номер картки банки
4441 1111 2846 0585
На ці гроші ми будемо записувати й монтувати нові випуски.
Дякуємо!
🌿 Цієї п'ятниці обговорюємо два невеликі твори Джованні Боккаччо — «Ф’яметта» та «Ф'єзоланські німфи».
Амур, як я тобі вже сказала, завдав і завдає тобі не більшої образи, ніж ти сама хотіла; щодня ми бачимо, що він свої стріли пускає без жодних застережень... Він — дитина, чарівна, гола і сліпа, літає і кружляє сам не знає де; просити в нього жалю, втіхи, співчуття — лише марнувати слова.
Ви ще встигнете прочитати та доєднатись до обговорення. Та й якщо не встигнете — приходьте, все одно буде цікаво!
▪️ 14 березня (п'ятниця)
▪️ 18:00
▪️ Бібліотека КПІ (зала 1.4)
🔮 Програма літклубу Leport «leport/unread_not_dead">Нечитана класика»
🧐 Питання та обговорення: @leport_chat
🌿 14.03 (п'ятниця) – Літературний клуб. Джованні Боккаччо — «Ф’яметта», «Ф'єзоланські німфи».
Кохання Бокаччо до Ф'яметти дуже схоже на історії знайомства Данте із Беатріче та Петрарки з Лаурою. І хоча відношення автора «Декамерону» до своєї дами серця в чомусь є типовим для поетів «солодкого нового стилю», його стосунки із Ф'яметтою мали набагато більш земний та чуттєвий характер.
На наступній зустрічі ми обговоримо твір, який разом із «Новим життям» Данте заклав основи любовно-психологічного роману Відродження. Про «Ф’яметту» кажуть, що це літературне переживання психологічного моменту, який перестав турбувати серце, але продовжує займати уяву. Тим не менш, у сповіді головної героїні роману, від особи якої він написаний, все ще багато болю самого Боккаччо, душевних страждань та непевності покинутого коханого.
Цей біль стишується лише пізніше, у «Ф'єзоланських німфах» — ідилічній поемі, яка створює міфологічний сюжет походження двох струмків біля міста Ф'єзоле у Тоскані. Користуючись народною мовою Боккаччо створює свій найбільш витончений твір, і тим самим разом із двома іншими величними флорентійцями Данте і Петраркою закладає основи італійської поетики.
▪️ 14 березня (п'ятниця)
▪️ 18:00
▪️ Бібліотека КПІ (зала 1.4)
🔮 Програма літклубу Leport «leport/unread_not_dead">Нечитана класика»
🧐 Питання та обговорення: @leport_chat
🔩 13.03 (четвер) – Літературна майстерня «Техніки читання». Життя як матеріал
Навіть вигадуючи, письменники опираються на те, що вони пережили, помітили чи дізнались від інших. Примітка «Засновано на реальних подіях» підходить до будь-якої книжки.
Разом із тим література – не бездумне документування реальності. Письменники обробляють дійсність, щось додаючи чи відкидаючи.
🌆 Як навчитись перетворювати життєвий матеріал у літературний твір?
На зустрічі розберемось, як відповідали на це питання Мопассан, Флобер, Сароян, Маркес, Фолкнер і спробуємо відповісти на нього самі.
▪️Книгарня Сенс (пров. Микільський, 1/25)
▪️13 березня
▪️19:00
Вхід за реєстрацією.
🌿 28.02.2025. Літературний клуб: Данте Аліг'єрі — «Нове життя» (1283-1293 рр) та інші твори («Про народне красномовство», «Бенкет», «Монархія»)
За два тижні ми зберемося, аби обговорити «Нове життя» — один із найвеличніших італійських поетичних творів. Цей твір проходить весь шлях історії кохання Данте до Беатріче від чарівності чистого почуття раннього дитинства до чорного трауру після її смерті. Данте пише свою поетичну сповідь у намірі створити те, що «ще ніколи не було написане про жодну жінку».
«Нове життя» — один із найбільш ранніх творів, написаних в Італії італійською мовою, а не латиною. Він написаний у формі прозиметруму — тобто, складається із фрагментів вірша та прози, що змінюють один одного із ходом оповіді і симметрично вибудовуються навколо центральної канцони.
Данте пише про свою першу зустріч із Беатріче в дитинстві, блаженство, яке йому дарує один її погляд дев'ять років потому, горе, яке приносить її холодність після людської молви, порожнечу, яка поглинає його після її смерті, і, нарешті, вічне та істинне кохання, оспівуванню якого він присвятив усе своє життя, «любов, що водить сонце й зорні стелі».
▪️ 28 лютого (п'ятниця)
▪️ 18:00
▪️ Бібліотека КПІ (зала 1.4)
🔮 Програма літклубу Leport «leport/unread_not_dead">Нечитана класика»
🧐 Питання та обговорення: @leport_chat
🔻 14.02.2025. Літературний клуб: Сноррі Стурлусон — «Молодша Едда» (~1225 р.)
Багато сучасних фільмів, книг, музичних творів і відеоігор беруть натхнення з цієї книги. Читаючи її, ми можемо краще зрозуміти, звідки взялися популярні образи Тора, Локі чи Одіна, а також історії про загибель богів — Раґнарьок. Яскраві метафори, драматичність і авторський гумор «Молодшої Едди» принесуть задоволення навіть читачу, який із сумнівами ставиться до всього, що було написано чимало сотень років тому.
«Молодша Едда» Сноррі Стурлусона – це ключовий текст для розуміння скандинавської міфології, культури та поетичної традиції вікінгів. Давайте прочитаємо його разом, а тоді обговоримо в дружньому колі на зустрічі літературного клубу!
▪️ 14 лютого (п'ятниця)
▪️ 18:00
▪️ Бібліотека КПІ (зала 1.4)
🔮 Програма літклубу Leport «leport/unread_not_dead">Нечитана класика»
🧐 Питання та обговорення: @leport_chat
🌿 31.01.2025. Літературний клуб: «Фламенка» (~1234 р.)
Фламенка — старопровансальська новела, написана близько 1234 року. Її рукопис дивом зберігся в єдиному екземплярі, якому бракує сторінок на початку та в кінці, тому ім'я автора залишилося невідомим.
Роман розповідає історію кохання Фламенки, доньки графа, яка потерпає від ревнощів ненависного чоловіка, та лицаря Гійома. Велике почуття виростає з його одного-єдиного зітхання «Ai las!».
Підступність жінки, покарання за ревнощі, рокове кохання — всі ці сюжети, які можна зустріти у фабліо та італійських новелах, присутні й тут. Це одна з вершин куртуазного роману та ідеальний зразок того, що зазвичай називають Високим Середньовіччям. Запрошуємо до обговорення!
▪️ 31 січня (п'ятниця)
▪️ 18:00
▪️ Бібліотека КПІ (зала 1.4)
🔮 Програма літклубу Leport «leport/unread_not_dead">Нечитана класика»
🧐 Питання та обговорення: @leport_chat
🌟 Готуємось до літклубу вже цієї п'ятниці!
Будемо обговорювати роман Габріеля Гарсії Маркеса «Сто років самотності»
▪️ 17 січня (п'ятниця)
▪️ 18:00
▪️ Бібліотека КПІ (зала 1.4)
Проте, не дійшовши до останнього вірша, Ауреліано Бабілонья зрозумів, що вже ніколи не покине цієї кімнати, бо, згідно з пророцтвом пергаментів, бібліотека КПІ буде зметена з лиця землі ураганом і стерта з людської пам'яті саме в ту мить, коли літературний клуб скінчить читати останню книгу останньої програми, і що все написане в незліченних книгах безкінечних програм завжди було й буде неповторним, бо родам людським, засудженим на сто років самотності, не призначено з'являтися на землі вдруге.
🔮 Основна leport/unread_not_dead">програма літклубу Leport
🧐 Питання та обговорення: @leport_chat
🔻 17.01.2025. Літературний клуб: Габріель Гарсія Маркес – «Сто років самотності» (1967 р.)
За традицією, першу в новому сезоні зустріч літературного клубу Leport присвятимо популярному твору поза leport/unread_not_dead">нашою програмою.
Цього разу ми обрали роман Нобелівского лауреата Габріеля Гарсії Маркеса «Сто років самотності», за яким нещодавно на Netflix вийшов серіал.
«Сто років самотності»— це епічна сімейна сага, яка розповідає про життя кількох поколінь родини Буендіа в вигаданому містечку Макондо. Роман досліджує теми кохання, самотності, історії, часу та циклічності життя, переплітаючи реальність із фантастичними елементами, властивими магічному реалізму: художньому жанру, започаткованому Маркесом. Це історія про пошуки сенсу існування, боротьбу з внутрішніми та зовнішніми силами, які формують долю родини та спільноти.
Будемо раді бачити вас на обговоренні цього видатного твору!
▪️ 17 січня (п'ятниця)
▪️ 18:00
▪️ Бібліотека КПІ (зала 1.4)
🔮 Програма літклубу Leport leport/unread_not_dead">«Нечитана класика»
🧐 Питання та обговорення: @leport_chat
🌿 Вже у цю п'ятницю обговорюємо твори Франческо Петрарки «Про незнання власне й багатьох інших», «Тріумфи»
Також, за бажанням, можете звернутися й до інших філософських і полемічних творів італійського гуманіста. Буде цікаво!
▪️ 25 квітня (п'ятниця)
▪️ 18:00
▪️ Бібліотека КПІ (зала 1.4)
🔮 Програма літклубу Leport «leport/unread_not_dead">Нечитана класика»
🧐 Питання та обговорення: @leport_chat
17.04 (четвер) – Літературна майстерня «Техніки читання». Сила книги
Існують два протилежні погляди на літературу.
Або це «слова на папері», здатні тільки розважити читача та дати йому нагоду гарно провести час.
Або це – самостійна стихія могутньої ідеї, якій під силу творити мораль та змінювати історію.
Ми спекулювати не будемо. Подивимось, як це насправді відбувалось в історії людства. На що надихали книги? Яку роль грала література у вихованні народів і націй? І що про силу слова думали великі письменники й письменниці?
Книги пишуть люди, а люди можуть усе. От і ми віримо, що зможемо з цим питанням розібратися.
▪️Книгарня Сенс (пров. Микільський, 1/25)
▪️17 квітня
▪️19:00
Вхід за реєстрацією:
https://forms.gle/B7au7odnMJYUb4Sm8
17.04 (четвер) – Літературна майстерня «Техніки читання». Сила книги
Існують два протилежні погляди на літературу.
Або це «слова на папері», здатні тільки розважити читача та дати йому нагоду гарно провести час.
Або це – самостійна стихія могутньої ідеї, якій під силу творити мораль та змінювати історію.
Ми спекулювати не будемо. Подивимось, як це насправді відбувалось в історії людства. На що надихали книги? Яку роль грала література у вихованні народів і націй? І що про силу слова думали великі письменники й письменниці?
Книги пишуть люди, а люди можуть усе. От і ми віримо, що зможемо з цим питанням розібратися.
▪️Книгарня Сенс (пров. Микільський, 1/25)
▪️17 квітня
▪️19:00
Вхід за реєстрацією:
https://forms.gle/B7au7odnMJYUb4Sm8
🌿 28.03 (п'ятниця) – Літературний клуб. Вільям Ленгленд, «Видіння про Петра Пахаря» (1362 р.)
Цю алегоричну поему вважають однією з найбільших пам'яток середньовічної англійської літератури та прямим попередником «Кентерберійських оповідань» Чосера. Ленгленд є автором першої відомої нам згадки про Робін Гуда. Сама поема є одночасно теологічною алегорією та соціальною сатирою та зображує подорож до справжнього Християнського Життя в контексті середньовічного католицизму.
Незважаючи на те, що її текст є одним із найбільш вивченим у академічній традиції, він залишає більше таємниць, ніж відповідей. Жоден із трьох варіантів цієї поеми, що дійшли до нашого часу, не належать безпосередньо перу автора (щодо особи якого теж залишаються сумніви), не походять один від одного, та й взагалі незрозуміло, чи можна вважати цю поему завершеною, чи ні.
Приходьте, будемо розбиратися!
▪️ 28 березня (п'ятниця)
▪️ 18:00
▪️ Бібліотека КПІ (зала 1.4)
🔮 Програма літклубу Leport «leport/unread_not_dead">Нечитана класика»
🧐 Питання та обговорення: @leport_chat
Порада письменникам від Генрі Філдінга
Генрі Філдінг - англійський класик, який ще у 18 столітті заклав підвалини реалізму в літературі.
У незавершеному творі "Історія Тома Джонса, знайди", є корисне для всіх літераторів (а особливо початківців) місце. Називається воно так: "Що у сучасного автора слід вважати плагіатом, а що - його законною здобиччю".
"Що? Плагіат? Ніколи!" - скажете ви.
Почекайте, не прикладайте до серця методички про академічну доброчесність. Філдінг має на увазі зовсім не те, що ви подумали. Він просто радить красти правильно...
Приємного і корисного слухання!
YouTube | Apple podcasts | Spotify
***
Як завжди, ми просимо вас поширювати наш подкаст, розповідати про нього, залишати коментарі. Перешліть це повідомлення двом друзям - і наша аудиторія зросте втричі.
Нас можна і варто підтримувати тут.
Або:
🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/9GbD84LJNi
💳Номер картки банки
4441 1111 2846 0585
На ці гроші ми будемо записувати й монтувати нові випуски.
Дякуємо!
Чекаємо на вас сьогодні о 18:00 у Бібліотеці КПІ на обговоренні «Нового життя» Данте Аліг'єрі!
До зустрічі 💫
🌿 28.02.2025. Літературний клуб: Данте Аліг'єрі — «Нове життя» (1283-1293 рр) та інші твори («Про народне красномовство», «Бенкет», «Монархія»)
Homo resurgens reparat ruinam angelicam — «Людина, що повстає, виправляє падіння ангелів».
Свого часу Данте вичитав легенду про те, що місця у раю, які залишилися порожніми після падіння в пекло Люцифера та його поплічників, поповнюються святими та праведниками. На його думку саме Беатріче, — доброчесна, досконала та прекрасна дама серця, — мала посісти одне із таких місць.
Вже цього тижня обговорюємо «Нове життя» — історію кохання, страждання та духовного пошуку. Приходьте!
▪️ 28 лютого (п'ятниця)
▪️ 18:00
▪️ Бібліотека КПІ (зала 1.4)
🔮 Програма літклубу Leport «leport/unread_not_dead">Нечитана класика»
🧐 Питання та обговорення: @leport_chat
Обговорюємо «Молодшу Едду» сьогодні! 18:00, @kpi_library, зала 1.4
Читать полностью…
Лекція у четвер
Писати може кожен. Я твердо в це вірю. А, начитавшись міркувань класиків, познайомившись із їхніми спостереженнями й досвідом, то ще й знаю: писати під силу всім. Треба тільки дещо мати на увазі й бути до дечого готовим.
Ця лекція – тільки початок. По суті, це вступна частина курсу про літературу для тих, хто або вже потроху пише, або почуває в собі сили писати, або не має сил, зате хоче.
Починайте з самого початку. Приходьте, я докладу зусиль, аби це був і корисний, і цікавий, і приємний вечір.
Книгарня Сенс
(пров. Микільський, 1/25)
6.02, четвер
19:00
До зустрічі!
🛁 Чекаємо вас о 18:00 у залі 1.4. Бібліотеки КПІ на обговоренні «Фламенки».
До зустрічі!
Про психологію творчості
Іван Франко залишив нам працю про те, що зазвичай називають психологією творчості. "Із секретів поетичної творчості" (1898) - виняткова річ: у ній геніальний поет ділиться міркуваннями, відкриттями й секретами творчості.
Що таке образ?
Свідомо людина створює чи несвідомо?
Хто створює: митець чи історія?
Що таке натхнення і як його приборкати (якщо це взагалі можливо)?
Одразу треба сказати, що позиція Івана Франка у цій темі обмежена рівнем сучасної йому науки про творчі сили людини. Психологія тільки поставала, виокремлювалась. Та це не означає, що міркування Франка можуть бути відкинуті як застарілі.
Навпаки! "Із секретів поетичної творчості" розпочала український психоаналіз.
Принаймні так вважає Сергій Алушкін, доктор філософії, викладач, практикуючий психоаналітик, з яким ми обговорили тему психології творчості. Розводили суперечності, доводили до крайнощів, міркували кожну окрему, щоб, перевіривши їхню життєздатність, спробувати синтезувати.
Якщо у вас немає часу слухати, одразу ділимось висновком розмови: не бійтесь.
YouTube | Apple podcasts | Spotify
***
Як завжди, ми просимо вас поширювати наш подкаст, розповідати про нього, залишати коментарі.
Нас можна і варто підтримувати тут.
Також можна поповнити банку: 4441 1111 2846 0585
На ці гроші ми будемо записувати й монтувати нові випуски.
Дякуємо! Приємного і корисного слухання!
YouTube | Apple podcasts | Spotify
👀 Нагадуємо про перше обговорення нового сезону літературного клубу Leport. Читаємо та обговорюємо «Сто років самотності» Габріеля Гарсії Маркеса.
▪️ 17 січня (п'ятниця)
▪️ 18:00
▪️ Бібліотека КПІ (зала 1.4)
Колись, через багато років, полковник Ауреліано Буендіа, стоячи біля стіни перед загоном, що мав розстріляти його, згадає той давній вечір, коли довелося йому обговорювати на літературному клубі нескінченний роман колумбійського письменника...
🔮 Основна leport/unread_not_dead">програма літклубу Leport
🧐 Питання та обговорення: @leport_chat
Вже сьогодні відбудеться наша особлива зустріч, присвячена власним текстам! 🎉
Вечір власних творів на Leport — це чудова нагода поділитися своєю творчістю з уважними слухачами й отримати корисний відгук.
🖋 Що можна принести?
Формат довільний: можна зачитати оповідання, вірші, уривки з великих творів або пости для соцмереж. Головне — пам'ятати, що часу повинно вистачити на всіх, тому розраховувати слід на 15-20 хвилин уваги.
👂 Навіть якщо ви не готові читати, приходьте, щоб підтримати інших та надихнутися атмосферою творчості.
▪️ 27 грудня (п'ятниця)
▪️ 18:00
▪️ Бібліотека КПІ (зала 1.4)
