2342
я - попсовик-затейник и это мой канал о музыке и прочей фигне
Сьогодні сів і зосереджено послухав нову Beebadoobee. Це беззаперечно її найкращий альбом. Але якщо дивитися у загальному контексті музики - доволі посередній. Чи це посередньою стала музична чуйка Ріка Рубіна? Хто знає.
This Is How Tomorrow Moves намагається здивувати своєю багатою палітрою стилів і компактністю. Дуже амбітна мета охопити так багато за маленьку кількість часу, якої зрозуміло що не досягли.
Цій різноманітній музиці гостро не вистачає скелету, який би створював бодай якийсь мінімальний сенс. Без нього - це просто компіляція пісень, яка у середині різко втрачає динаміку і скочується в полуакустичну нудьгу. Але початок тут добрий. Освіжаючий, прудкий, з прихованим привітом раннім альбомам Weezer. Вихлопу перших 4-5 треків на диво вистачає, щоб дослухати до кінця без закочування очей. І на тому дякую.
https://www.youtube.com/watch?v=-DmixSHLIn0
In case you missed it: мастерпіс Death From Above 1979 - You’re Woman, I’m A Machine нарешті став доступний у нашому гео на Spotify. Тихого Святвечора. 🙂↕️
Читать полностью…
Bowie Night повернеться у березні 2025. Якщо хто не в курсі, то це концерт, де українські музиканти - відомі і не дуже - виконують треки самі розумієте кого.
Читать полностью…
Дякуємо всім, хто долучилися до нашого збору! Разом нам вдалося зібрати 152 565 грн – вони вже на банках фондів, скріни додаю.
Запис лайву з розіграшем можна переглянути тут. Вітаємо перемож_ниць! 🌟
Найбільший донат – плакат «Назавжди-назавжди» з автографами: Олександр Козлов від спільноти Bromance podcast
Мамине варення: Аліна Джеппарова
Дріпи 25 Coffee roasters: Анастасія Городечна
Підписаний вініл Zwyntar – Мертві Голоси: Віталій Маковійчук
Вініл Evanescence – Fallen: Євген Бугров
Серія A Court of Thorns and Roses Сара Дж. Маас англійською: невідомий котик іншого банку, який кидав 9.12 о 09:57, напишіть нам!
Артбук «Людина-павук: Навколо всесвіту – Мистецтво фільму»: Орест Л.
«Дім у Бейтінґ Голлов» Василя Махна: Дмитро Теслицький
Постер «Час жити»: Артьом Тамаркін
Постер «Трансформери»: Валерія Боднар
Якщо ви бачите своє імʼя тут і маєте сповіщення в моно, будь ласка, напишіть мені, ми хочемо відправити вам подарунки!🎁
Заходьте до Марічки на сторінку, за хвилину стрім!
https://www.instagram.com/maria_blindiuk?igsh=bnQ2Y2w2MzEwcjU4
❗️ЗВІТ! ЗВІТ! ЗВІТ! ❗️
Ми змогли закинути на кожен збір на 513 гривень більше ніж планували. За що вам велика вдячність від мене та Марічки!
Нагадаю, що БФ Волонтерська вже зібрали на Мавік. І тепер збирають на тачку для Кракена. Тож ми переспрямували гроші. Скоро відкриється офіційна банка від фонду і їх туди закинуть. А зараз вони у однієї із засновниць.
Розіграш призів буде сьогодні ввечері, я маякну тут!
У вас все ще є шанс виграти у нашому зборі купу класних призів! Ми чекаємо на відкриття нової ініціативи від Волонтерської, але із службою підтримки Моно не все так просто. Тому потрусіть ще трошки гривень, якщо не шкода:
https://send.monobank.ua/jar/48VPTXc81Z
Єдине, що дійсно добре вдалося Travis у свіжому альбомі - це обкладинка. L.A. Times має світлину, що водночас може бути романтичною, епічною і чарівною. На жаль, жодна з цих якостей не присутня у нових піснях. Вони ніби і нормальні, але дуже прісні, без смаку. Чембер поп без наповнення.
По настрою Travis не змінювалися, певно, ніколи. Але у часи свого прайму - це дев'яності та нульові - їхня світла меланхолія була доволі сильною, вміла генерувати відповідні емоції у слухача. А з часом від цієї меланхолії залишилася лише покоцана оболонка. І з кожним релізом ця оболонка стає все крихкішою. Ще трошки - і від Travis нічого не залишиться.
https://www.youtube.com/watch?v=8v54EewDOW8
До Amyl And The Sniffers я теж дотягнувся. І це дуже веселий і запальний альбом. Cartoon Darkness - півгодинки адреналінових панк бойовиків з мелодіями, що липнуть до вух. Фронтвумен Емі Тейлор як завжди харизматична і має на кожну тему - від фемінізму до штучного інтелекту - свою думку і свою кричалку. Попередній альбом гурту мені не сильно сподобався через те, що мотиви у ньому були доволі дерев'яними. Cartoon Darkness не сильно змінився у контексті тривалості, але став гнучкішим у музиці. Хороша робота.
https://www.youtube.com/watch?v=DxOMGj8P2hY
Tyler, The Creator в Івано-Франківську видалив жінці 17-кілограмову пухлину.
Читать полностью…
IDLES перевипустили сингл POP POP POP і додали туди Денні Брауна.
https://youtu.be/uvr6-DzNu24?si=jC9AL3kF5qPlF7Dd
2394 гривні лишилося. Більше нічого не скажу!
https://send.monobank.ua/jar/48VPTXc81Z
У Біллі Айліш вийшов лайв на NPR Tiny Desk.
https://www.youtube.com/watch?v=fOAIrUZbOwo
Дуже смішний вийшов альбом у Дена Снейта aka Caribou. Я послухав Honey ще у жовтні, кілька разів до нього повертався. Взагалі Снейт мені завжди звучав, як музикант комплексний, але із Honey його понесло в інший бік. Бік веселого, примітивного і трошки generic.
Дещо чути було приємно, дещо несподівано, дещо не сильно доречно, бо звучить несерйозно. Це я про типу приспів заглавного треку. А загалом Honey - приємний електронний, танцювальний шум, який можна увімкнути, щоб не займатися своїми справами у повній тиші.
https://www.youtube.com/watch?v=rws5l2yupq0
Ще раз зі святом! На Суспільному вийшов прикольний різдвяний концерт. Кілька артистів (всіх перераховувати не буду, самі подивитесь) заспівали 12 унікальних колядок з різних регіонів України: від Краматорська до Яворівщини. Якщо сьогодні не працюєте - увімкніть собі під настрій ✨
https://youtu.be/35N6ak9wMvQ
Дуже приємний альбом вийшов у Кассандри Дженкінс. My Light, My Destroyer можна знайти у багатьох топах цього року. У моєму його нема, але я розумію чому його так полюбили критики і слухачі по той бік океану.
Лагідна, печальна музика, що ледь торкається душі й стає так тепло, так затишно, ніби у пухкому светрі сидиш. Мені подобається як Дженкінс створює тут атмосферу барвистого космосу: як на обкладинці, так і у музиці за допомогою масштабування звукового простору і протяжних саксофонних партій. Водночас тут є і пісні, які ніби притискають тебе до землі своєю гравітацією. Із не дуже широким шагом і ніби бруксизмом.
Зрозуміло, що по тексту і сенсам My Light, My Destroyer складно вписати у наш контекст. Але по настрою - стовідсоткове потрапляння. Дуже знайоме це відчуття, коли ти протягом дня попри все відчуваєш піднесення, а потім на тебе падає сталевий контейнер.
https://www.youtube.com/watch?v=Tb-rXdpMiXY
Лола Янг, про яку я писав увесь рік, нарешті піднялася. Завдяки фіту на останньому альбому Tyler, The Creator (зросла впізнаваність) та TikTok її пісня Messy набирає обертів. Вже у топ-10 UK Charts та 64 місце у Billboard Hot 100 і, як я бачу, до зупинки ще далеко. Побачим, що буде далі.
Читать полностью…
Ось хто спробує намайнити додаткової аудиторії на нацвідборі на Євробачення-2025.
Читать полностью…
Ось результати вчорашнього розіграшу! Частина призів вже поїхала до переможців. На інших чекаємо :)
Читать полностью…
Чесно скажу, що я взагалі не фанат такої музики, яку грає Ем Джей Лендерман. Туго заходить ця традиція підвального, необтесаного інді з сумним гітарним бринчанням й відсутністю хоча б якоїсь вокальної бази. Але у Manning Fireworks взагалі не важливо як зіграно. Важливо про що. Альбом Лендермана - той момент, коли все тримається на ліриці. У нього виходить зрозумілою мовою і дотепно розповідати історії про пересічних людей і пересічні ситуації. Вони забавні, прості, наївні і місцями навіть милі. Хоч я із цими історіями ніяк не рілейчуся, але розумію чому це подобається іншим.
https://www.youtube.com/watch?v=YeGujHpGUIs
А прикольна ця Doechii! Недарма я її вперше почув на останньому альбомі Tyler, The Creator і подумав, що вона має дуже схожий із ним вайб.
Послухав її останній мікстейп Alligator Bites Never Heal. Неоганий. Різнобарвні по жанрам біти - від ніжнюсеньких неосоулових до бумбепа, олдскульного хіпхопа і гороркорних настроїв. Майже усюди - дуже жвава читка, із натиском, злістю і артистичною харизмою.
Doechii ще трошки шукає себе. І через ці пошуки Alligator Bites Never Heal вийшов дещо розтягнутим. Підрізати б йому треків п'ять, то було б ідеально. Але можна із впевненістю сказати, що вона вже відчувається сформованою артистичною одиницею, якій не потрібно, щоб з неї ще щось доліплювали.
Замість якогось одного треку залишу лайв з NPR Tiny Desk. Це прям джазреп пожежа. Там грає усе, що вам необхідно чути з цього релізу:
https://www.youtube.com/watch?v=-91vymvIH0c&t
У прем'єр-міністра Вірменії Нікола Пашиняна Мак Міллер Self Care routine, не зайобуйте його.
Я ще влітку послухав джойнт Джеймса Блейка і Lil Yachty. Повертався до нього кілька разів, намагався хоч щось з нього запам'ятати, але все ніяк. Зараз ще раз переслухав і розумію чому. Бо Bad Cameo - сомнамбулізм. Тихий, лагідний, ембіентний. Блукання у теплій темряві на переавтотюнені голоси Блейка і Майлза МакКоллума, які лягли на ріденькі електронні сплески. Це не щось нове для першого, але ще один, доволі сміливий експеримент для другого після альбому Let's Start Here.
Експеримент не означає, що це прям добре. Bad Cameo скоріше цікавий досвід як для цих двох, так і для слухача. Але при цьому сили особливо зачепитися у пам'яті нема. Хоча цілком можливо, що такого наміру не було від початку. Типу планувалося миле глупство у студії, а воно - оп - і само по собі переросло у щось повноцінне. Втім, такі настрій і погодка на вулиці, що Bad Cameo може стати непоганим супроводом до них. Спробуйте.
https://www.youtube.com/watch?v=Tw0GjjuTFbQ
Шановні, ви все ще маєте шанс виграти купу призів за донат на наш збір! Хоч мета і досягнута, але ми не відмовимося зібрати трошки більше, щоб, як результат, більше задонатити. Зараз чекаємо заміну одного збору. І коли стартане, то будемо розбивати баночку і розподіляти кошти. А поки запрошую за посиланням:
https://send.monobank.ua/jar/48VPTXc81Z
Продовжую читати Taste In Music, залишилося трошки. Але те, що мені спочатку здавалося історіями про улюблену їжу, виявилося трошки іншим. А саме поглядом на те, наскільки їжа важлива у турі. Наскільки вона може укомфортити, підсилити враження від поїздки або навіть змінити життя.
І на якусь секундочку захотілося стати промоутером, щоб водити гурти чи артистів(-ок) по нашим закладам. Годувати їх і показувати смачнющу гостинність за відносно невеликі гроші.
Точно знаю, куди б повів на сніданок. У Дублер чи Дилетант на сирну вівсянку. Це, гадаю, найбільше гастрономічне враження цього року. Дійсно сирна і дуже сирна. Ситна, різного ступеню солоності. А як добре із нею заходить ліщина! Такого поєднання я навіть уявити не міг. Було б круто, якби ця вівсянка залетіла у подібну книжку.
Єдине, чого не вистачає на фотці - кави. А ви можете її встигнути купити за промокодом weeetalert на сайті 25 Coffee Roasters та отримати 10% знижки на дріпи чи зернову каву! Тож мерщій за покупочками :)
МИ ЗІБРАЛИ 150К! 🔥🔥🔥
За тиждень! Оце топ, найкращий подарунок для нас. Банка ще буде відкрита до ранку. А розіграш проведемо за пару днів, бо Марічка прихворіла. Тому ви ще можете закинути донат за її здоровʼя і збільшити свої шанси на виграш!
Дякуємо всім!
https://send.monobank.ua/jar/48VPTXc81Z
Новий Джек Уайт класний! Прям не очікував такого від нього. Вже думав, що Уайта остаточно засмоктали експерименти, блюграс і всі приколи навколо. А тут - хоба - і гаражний рок, як у часи The White Stripes. Подобається все. І оце вимазування у багні, І естетика максимально дешевого запису із сирими інструментами (особливо тупі, жерстяні барабани), без нормального вокального строю й тяп-ляп зведенням.
І те, що Уайт нарешті повернувся до запису простеньких попсових мелодій, які чіпляють за рахунок вже зазначених деталей, а також наелектризованості. No Name - це агресивне пробудження відром крижаної води від міцного, глибокого сну, який тривав цілих три альбоми. Так радісно, що поставлю на прокрутку у найближчі кілька днів.
https://www.youtube.com/watch?v=IAPb-cF4quQ
5900 гривень лишилося зібрати - і ми закрили збір. За тиждень. Це щось із чимось. Дуже вам дякуємо за таку активну залученість :)
https://send.monobank.ua/jar/48VPTXc81Z
Ми вирішили. Якщо ми збираємо 150к сьогодні, то піднімаємо суму збору і додаємо ще одну ініціативу. Тож давайте. Лишилося усього 7712 гривень.
https://send.monobank.ua/jar/48VPTXc81Z