2342
я - попсовик-затейник и это мой канал о музыке и прочей фигне
Прикольно дізнатися, що із державним прапором в один день народилися Джо Талбот з IDLES та Джуліан Касабланкас з The Strokes.
Також цим постом скажу, що у проєкта Касабланкаса The Voidz вийде альбом Like All Before You 20 вересня. Новина давня, а я якось завтикав про це написати. Може хтось і не знав про це...
UPD: ну ок, і Жадан теж.
Наближається День Незалежності. Це хороша нагода приділити увагу зборам, донатам і, звісно, класним пісням, щоб ці справи йшли трошки бадьоріше.
Потрапив у чергову добірку топових музичних каналів. Радий бути у компанії Сергія Кейна, Евгена Тимчика, slayевців, лірумвців та інших.
Ці канали встигають писати про те, про що я не встигаю (а я зараз не встигаю ніхуя, якщо чесно). Тут і українська музика, і популярна іноземна, і нішова, і рідкісна, так би мовити, екзотична. Перелік про все і для всіх.
Переходьте за посиланням, підписуйтеся і наповнюйтеся.
Це я у липні 2014 року на концерті Royal Blood на Open'er Festival. Тоді вони грали у дуже маленькому тенті на дуже маленькій сцені, а я це фоткав на дуже маленький телефон Samsung із дуже маленькою кількістю пікселів, як ви можете бачити.
Прекрасно пам'ятаю, що підлога у тенті була вся у піддонах. Після їхнього виступу через стрибки людей усі піддони були у дірках. На той момент Royal Blood мали одну іпішку і готували до виходу на серпень свій перший альбом. Чи минулого тижня, чи цього - хз, бо тоді ще не було єдиного релізного дня - йому виповнилося 10 років.
Британська музика має багато гуртів із гітарами, але мало таких, щоб дійсно сильно валили. При тому, що Royal Blood не cтворили нічого принципово нового, дждждждж з UK несподівано усім залетів і досі тримає зацікавленість аудиторії. Гадаю, секрет простий - грати гучно і м'ясисто, але укладатися у 10 треків і півгодини, щоб нічого зайвого не було.
До Royal Blood можна ставитися по-різному, але те, що перший лонгплей досі їбе - факт беззаперечний.
Джорді Гріп із Black Midi анонсував дебютник The New Sound. Вийде 4 жовтня. Перший трек ось.
https://youtu.be/A4EU_0vFzuU?si=e2NLTtnrzO3xRIcX
З більш хуйових новин - київський Bel'etage закривається.
А, це ребрендинг так оголосили. Комунікація - во 👍👍👍
Новий альбом Vivienne Mort називатиметься Фата і вийде 30 серпня.
Читать полностью…
Вчора виповнилося 15 років з виходу дебютника The xx. Time дуже flies.
Ще пам'ятаю як побачив їх на Last.fm із сотнею чи двома фоловерів у 2009 і подумав, що миленький, нишовий гурт, а за кілька місяців тупо зійшла лавина. Їх знали усі, вони грали звідусіль. Ще один реліз з тих, що визначили нульові.
Залишаю Shelter послухати, але у концертній версії 2017 року. Я люблю і оригінал, але, як на мене, цей edit - яскрава фіналізація змін, що почалися із третім лонгплеєм. Оліверу, Ромі і Джеймі стало нудно грати сором'язливий дрімпоп на велику публіку і вони його кмітливо переінакшили.
Перші кроки вилился у три сольні платівки від кожного з The xx за останні 7 років. Дуже цікаво почути яким буде їх новий спільний альбом після років досвіду окремо.
https://youtu.be/vE8jbq_XyFc?si=hIU8Zz6uHUMc-CtA
Я чесно намагався добити альбом Клавдії Петрівни і зробити висновок у кінці. Але оце відчуття дратування, що міцно стискає нутрощі, виявилося сильнішим за мене. Тож я зупинився десь на половині, щоб себе не мучити.
Тож мучитиму вас своїм постом.
Таке враження, що Клавдія Петрівна - чисто експеримент над слухачем. Експеримент чи зможе він відрізнити реального артиста від продукта аішки. Бо Їде Дах саме так і звучить. Як патерн і опис, які прогнали через програму, отримали кілька десятків результатів, а з них потім обрали найкращі.
Чи правильно це - робити висновки про реліз, коли не дослуховуєш його? На мою думку, так. Особливо, коли після 50% дистанції не змінюється нічого. Мелодія й вокальна партія тупо не рухаються. А бодай мінімальна логіка, щоб з'явився хоч якийсь сенс, не відвідує пісень взагалі.
Перша ітерація Клавдії Петрівни здавалася мені відносно притомним продуктом. Така музика теж необхідна. Типу життєва мудрість. Поверхнева, але це працювало.
З кожним новим синглом Клавдія перетворювалася на нову версію у вигляді відверто галімої кабацької пісні. Із гидким у своїй томності вокалом Клавдії, у якому відчуваються втома і зверхність до всього і всіх.
Їде Дах - вже третя варіація Клавдії, у якій докупи нічого не збирається. Якщо слухати на тлі, то це непомітно. А ось більш вдумливе прослуховування виявляє як усе розлазиться на клаптики. Власне, це і дратує найбільше. Доповідь закінчив.
https://youtu.be/1roiuzbLJ8g
Фільм про Яремчука зібрав 1.9 млн гривень за перший вікенд, повідомляє дистриб'ютор Film.Ua. 11 тисяч проданих квитків. Враховуючи, що у більшості кінотеатрів стрічка мала 1-2 сеанси, то це максимально хороший результат. Гадаю, сарафанне радіо протримає роботу Knife! Films у прокаті ще довго.
Читать полностью…
Black Midi все. Про це фронтмен Джорджи Гріп написав під час лайву в Instagram.
Читать полностью…
Незрівняний світ краси топ. Тепер скажу про нього трошки більше.
Це чудовий півторагодинний портрет великої людини. Не нарис, а саме портрет. Конкретний, чіткий, детальний. Він дає уявлення, якою глибою був Назарій Яремчук, і спонукає дізнатися ще більше про нього. Водночас, якщо прислухатися до того, що говорять спікери у фільмі, то стане ясно - глядач дізнається не тільки про Яремчука більше, а й про нашу культуру загалом. Бо вплив від нього йшов неоціненний. І, гадаю, у подальшому він буде все більш відчутний, хоч його із нами немає вже майже 30 років як.
Зрозуміло, що із Яремчуком пов'язано немало крутого. Але мені дуже сподобалось як одним відео, однією цитатою з щоденника, однією ситуацією Незрівняний світ краси дає жирний штрих до цього портрету. Виявляється не треба давати десять подібних історій, щоб донести внутрішню сутність людини. Достатньо однієї влучної, щоб усе стало зрозуміло одразу. І всі ці влучні історії підібрані і підігнані одна під одну так, щоб мозаїка складалася без проблем.
Незрівняний світ краси бадьорий, як сам Яремчук на сцені. Здебільшого прудкий, але у рідкісні моменти, коли потрібно - ліричний. Має класні структуру і монтаж, де архівні кадри, які нещадно пожував час, плавно і ніби непомітно переходять у сучасні, чисті краєвиди у 4К. Спікери підібрані топові, розповідають багато цікавого. Особливо був радий бачити Філа Пухарєва. Вважаю, що участь у цьому фільмі - це прям кристалізація усіх розкопок, які він провів у своєму каналі ПЛАЙ.
Коротше, йдіть у кіно і не думайте. Це хороша робота, яка варта уваги. Вітаю усіх, хто був до неї причетний.
П.С: Макс, вибач, що обіцяв запостити тизер пару місяців тому і не запостив.
https://www.youtube.com/watch?v=jRHd8SyXEck
У Фіннеаса новий альбом. For Cryin' Out Loud (десь ми це вже бачили, кхе-кхе) вийде 4 жовтня. Self-titled трек на базі.
https://youtu.be/LOcjP3bvy4A?si=b6tVc2H8slvggsDk
Ще один трек від Fontaines D.C.
https://www.youtube.com/watch?v=mMhks08v0EU
У Clairo намалювався unexpected hit. Її Juna стала саундтреком до тренду у TikTok, який можна розділити на дві частини.
Перша - люди використовують рядок з пісні «you know me» і потім розповідають, щось про себе (картинки 1-4). Друга частина - під Juna створюють коротенькі відоси із посилом «this is so me moment» (картинки 5-6).
У пості, на який я відповідаю, ми з одним паном дискутували стосовно того чи можна вважати Juna хітом? Я сказав, що об'єктивно ні. Схоже, що я помилявся, але побачимо за кілька тижнів.
Зараз пісня посіла першу сходинку у Billboard TikTok Top 50. Також на неї вийшов прикольний кліп з рестлерами. До речі, перший у Клер Коттрілл взагалі. Можна тут подивитися.
11 жовтня вийде Godspeed, дебютний альбом The Blessed Madonna. Ось свіжий трек.
https://www.youtube.com/watch?v=8e8001f9okU
З Днем Прапора! 🇺🇦
Тут я ще не писав, але я заколабивсь із 25 Coffee Roasters. За промокодом weeetalert можете ще пару тижнів замовити зернову каву із знижкою 20%. І навіть у такій пачці під сьогоднішній день.
Xzibit поїде у Росію прокачувати свій довбоєбизм.
Не те, щоб він якийсь актуальний зараз і на щось впливає, але fyi.
Зовсім забув написати, що Леон Бріджес випускає новий альбом. Називатиметься Leon, реліз - 4 жовтня. Перший сингл вже є і він із вайбами одного там гурту, з яким хлопчина якось записав дві іпішки.
https://www.youtube.com/watch?v=LtdrdE6sssg
Топовий реліз готується у штатах на 18 жовтня. Американський лейбл Light In The Attic у співпраці із українським лейблом Shukai видасть компіляцію Аж гай гуде, на якій буде зібрано 18 українських пісень від наших артистів з 70 до 90х років 20 століття. Збірку робили близько 5 років.
На обкладинці - робота Марії Примаченко. Всередині - liner notes від Віталія Бардецького, одного з режисерів документалки Вусатий Фанк та власника локації GRAM. Вийде на чорному та жовто-блакитному вінілі. Можна передзамовити вже зараз. Частину прибутку задонатять волонтерській організації Лівий Берег.
За цим посиланням можна прочитати тред про Light In The Attic від Сергія Кейна.
Незрівнянний світ краси їбе!
Прирост у порівнянні із першим вікендом офігенний. Плюс у будні по ходу йшов доволі непогано. І десь навіть додали сеансів після дебютних вихідних. Це чудово, сарафанне радіо працює.
Взяв картинку у ҐРУНТа, бо лінь писати все руками.
Ревін Лене, що залетіла колись із піснею Sticky і випустила посередній дебютник Hypnos, із другим альбомом підтягнула свої позиції.
Якщо Hypnos - це типовий неосоул продукт із повільними аранжуваннями і вокалом маленької, дрімотної чарівниці, то Bird's Eye має більш широкий музикальний спектр. 11 пісень різні по стилю і підходу до співу. Махрова аренбішка, попрок, той же неосоул, тільки жвавіший. Але на відміну від попередника, Bird's Eye має чудову динаміку, звучить бадьоро і ненав'язливо. Не шедеврально, але приємно і місцями прямо кетчі. Як у треку нижче.
https://www.youtube.com/watch?v=cswfR85D7jM
Виявляється, що у Клавдії Петрівни вийшов альбом, пісні у якому підкріплені інструментальним звучанням.
А ще вони доповнені словами, наповнені співом і записані у студії. Охуїти, ніколи такого в українській музиці не було.
Це пост з каналу NV. Втім, певен, що це не їхній текст, а передрук пресрелізу, який по ходу генерувала аішка, як і сотні плакатів, що засрали майже усі площини у Києві.
Новий King Gizzard & The Lizard Wizard я досі не послухав. Розкажіть як вам?
Читать полностью…
Рясні два дні на єбланів у Казахстані. Тепер до них доєднався Том Мейган.
Цей фест - тупо боротьба зі змієм. Відрізав одну голову, з'явилося дві інші. Кого ще витащать?
Незрівняний світ краси топ. Завтра напишу трохи більше. А поки купляйте квитки на вихідні, не пожалкуєте.
Читать полностью…
Що ж, новий альбом Empire Of The Sun відносно нормальний.
Ask That God вийшов у той момент, коли запит пересічного слухача до щоденного прослуховування музики кардинально змінився. Що за 8 років не дивно. Люк Стіл та Нік Літлмор це відчувають. Особливо останній, що досяг якогось неймовірного успіху у межах електронного проєкту PNAU.
Тому було б дивно, якщо б Empire Of The Sun продовжили гнути лінію двох попередніх релізів - полірованих до блиску, пустих і абсолютно нікчемних у своїй мистецькій силі. Звісно, що Ask That God далекий від ідеалу. Але він відчувається збалансованим. Максимально cheesy треки поєднуються із привабливими попномерами і це дозволяє дослухати альбом до кінця без нудоти.
Але у чому річ. Їхній Walking On The Dream я вважаю одним з релізів, які, так би мовити, define the era. Часи, коли being weirdo дуже цінувалося, а серед добре сформульованих бенгерів ховалися психоделічні, тривожні звуки, що могли слухача відштовхнути.
Це плюс-мінус той самий баланс, який є на Ask That God. Проте на Walking On The Dream він ніби у абсолют возведений і у якомусь сенсі челенджив слухача контрастом настроїв. Як дивне кіно з 80-90х, яке ми бачили у дитинстві. Казкове, з цікавим лором, але не без відверто кріпових моментів, що нам не зрозумілі.
Подібне відчуття дуже різко зникло у подальшому. Зрозуміло, що всім хочеться хітів і стрімів, але не у настільки ж безтолковій манері. 8 років - достатній термін, щоб усвідомити необхідність зробити ще один чудернацький альбом, який не схожий ні на що інше як це було із Walking On The Dream. Але чудернацького зараз стало настільки багато, що Ask That God просто загубився б серед більш затребуваних конкурентів. Тому Empire Of The Sun обрали безпечний шлях.
І отут виникає прикре усвідомлення: що так, що так у існуванні Ask That God немає жодного сенсу.
https://www.youtube.com/watch?v=y58TL2N5I4M
Плануємо наступний тиждень і йдемо на Кирилівську, 41 слухати джазджем від Денніса Аду та його і не музикантів. Квиточки беремо тут, а якщо ви музикант і хочете джемувати - записуйтесь тут.
Читать полностью…
У Fred Again альбом. Ten Days вийде 6 вересня.
https://youtu.be/0bVFEOb39vk